Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
[Он говорит] Ты, возлюбленная, среди женщин других — словно лилия меж терновника!
„Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
[Она говорит] Мой возлюбленный, ты среди других — словно яблоня между лесными деревьями. [Она говорит женщинам] В тени моего возлюбленного сидеть для меня — наслажденье. Плоды его для меня сладость.
Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
Мой возлюбленный взял меня в дом вина, все его желания были — любовь ко мне.
Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
Подкрепи изюмом меня, освежи меня яблоками, ибо я от любви изнемогаю.
Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!..
У меня в изголовье левая рука возлюбленного, а правая меня обнимает.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
Дочери Иерусалима, клянитесь мне дикими оленями и газелями, что не станете будить любовь и возбуждать её не будете, покуда не возжелается.
„Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
"[Она продолжает говорить] Я слышу голос возлюбленного. Вот он идёт, перепрыгивая через горы, перескакивая через холмы.
Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
Мой возлюбленный — словно газель, или олень молодой. Взгляни на него, он стоит у нас за стеной, заглядывает через решётку в окно.
Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
Мой возлюбленный говорит: "Вставай, моя ненаглядная, пойдём со мною!
Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
Смотри, уже прошла зима, дожди прошли и миновали.
Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
В полях зацвели цветы, пришло время пения. Слышишь! Горлицы возвратились.
Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“
Молодая смоква покрывает смоковницу, вдохни цветущий виноград. Встань, возлюбленная, прекрасная моя, давай уйдём!"
„Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“
Голубка моя, прячущаяся на высокой скале под кровом утёса, позволь мне увидеть тебя, позволь мне услышать твой голос, ибо голос твой сладок и ты так прекрасна!
„Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!
[Она говорит Женщинам] Поймайте для нас лисиц, маленьких лисят, портящих виноградник, наш виноградник в цвету.
Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
Мой возлюбленный принадлежит мне, а я ему; он среди лилий пасётся,