Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
„По но́чах на ложі своїм я шукала того́, кого́ полюбила душа моя. Шукала його, — та його не знайшла́.
Вночі на моєму ліжку я шукала того, кого полюбила моя душа, я його шукала, але не знайшла його. Я закликала до нього, а він мене не почув!
Хай устану й нехай я пройду́ся по місті, хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю, кого полюбила душа моя! Шукала його, — та його не знайшла́.
Устану ж і обійду кругом по місту — по майданах та по вулицях — і шукатиму того, кого покохала моя душа. Я шукала його, і не знайшла його.
Спітка́ли мене сторожі́, що по місті прохо́дять. „Чи не бачили ча́сом того, кого полюбила душа моя?“
Мене спіткали вартові, які обходили місто: Чи не бачили ви того, кого покохала моя душа?
Небагато пройшла я від них, — та й знайшла́ я того́, кого́ полю́била душа моя: схопи́ла його, — й не пустила його, аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї, та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене!
Як тільки я трохи відійшла від них, аж ось я знайшла того, кого покохала моя душа. Я його схопила і не залишила його, аж доки не ввела його в дім своєї матері й до покою тієї, яка мене зачала.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови, аж доки йому до вподо́би!“
Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, щоб ви не підняли і не розбудили любов, доки не забажає.
„Хто вона, що вихо́дить із пустині, немов стовпи диму, оку́рена ми́ррою й ла́даном, всіля́кими па́хощами продавця?“
Хто ця, яка виходить з пустелі як стовп диму, просякнута запахом смирни і ладану, усіма порошками того, хто виготовляє миро?
„Ось ло́же його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
Ось ліжко Соломона, шістдесят сильних довкола нього із силачів Ізраїля,
Усі вони мають меча, усі вправні в бою́, кожен має свого меча при своєму стегні́ проти стра́ху нічно́го.
усі мають меч, вишколені до війни, кожний на своєму стегні тримає свого меча від нічного страху.
Но́ші зробив собі цар Соломон із лива́нських дере́в:
Цар Соломон зробив собі носилки з дерев Лівану,
стовпці їхні зробив він із срі́бла, а їхне опертя́ — золоте, пурпуро́ве сиді́ння, їхня сере́дина ви́стелена коха́нням дочо́к єрусалимських!
він зробив їхні опори срібними і їхню спинку — золотою, їхню сходинку — з багряниці, усередині них викладена долівка, любов дочок Єрусалима.