Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (П. Пісень 5) | (П. Пісень 7) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.
  • Де ж твій милий подївся, ти, найуродливша між женщинами? Куди пійшов твій любий, щоб нам із тобою його шукати?
  • „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.
  • Він у саду в себе ходить, в цьвітнику пахущім, він залюбки попасає проміж лилїями.
  • Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“
  • Милий мій належить менї, а я милому, — тому, що в лилїях попасає.
  • „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!
  • Гарна ти, моя любко, неначе та Тирса, мов Ерусалим принадна, а грізна-поважна, як військо, під стягом стоюче.
  • Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!
  • Одверни від мене очі, — мене вони зворушують!
  • Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!
  • В тебе волос — мов отара кіз, що сходять із Галааду; зуби в тебе — наче овець стадо, що з купелї виходить, а в кожної близнята, й нема між ними неплодної;
  • Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!
  • Нїби половинки яблока-гранати щоки твої під кучерями в тебе.
  • Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —
  • Шістьдесять цариць сяє, вісїмдесять бранок, а дївчат безлїч,
  • та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:
  • Та вона єдина, голубка моя, чистая моя; єдина вона в матері своєї, вибрана зпроміж усїх, що вона зродила. Побачили її дївчата, й стали вихваляти; царицї й бранки — усї величали.
  • Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“
  • Хто ж се, що, мов зоря, зазорилась, гарна, як місяць, а ясна, як сонце, грізна, мов військо під стягами?
  • „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?
  • Я зійшла в сад оріховий, подивитись на зелень в долинї, поглянути, чи вже розвилась лоза виноградна, чи зацвили яблонї гранатові?
  • І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.
  • Не знаю, як завела мене душа моя 'д колесницям значних у народї мойму.

  • ← (П. Пісень 5) | (П. Пісень 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025