Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
„Верни́ся, вернись, Суламі́тко! Вернися, вернися, — нехай ми на тебе нади́вимось!“ „Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на та́нець військо́вий?“
Вернись, вернись, о Суламіто! Вернись, вернись, щоб нам на тебе подивитись! Чому ви дивитесь на Суламіту, неначе на танок подвійний?
„Хороші які стали ноги твої в черевичках, князі́вно моя́! Заокру́глення сте́гон твоїх — мов намисто, руками мисте́цькими ви́точене!
Які бо гарні твої ноги у сандалях, дочко княжа! Круглота твоїх стеген, неначе ланцюгові кільця, робота рук мистецьких.
Твоє лоно — немов круглото́чена чаша, в якій не забра́кне вина запашно́го! Твій живіт — сніп пшениці, ото́чений тими ліле́ями!
Пупок твій — кубок круглий, вина замішаного в ньому не бракує. Лоно твоє — ворох пшениці, оточений лілеями навколо.
Два пе́рса твої — немов двоє сарня́ток близня́т!
Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці.
Твоя шия — як ба́шта із кости слоно́вої, твої очі — озе́рця в Хешбо́ні при брамі того Бат-Рабі́му, в тебе ніс — немов башта лива́нська, що ди́виться все в бік Дама́ску!
Шия твоя, мов вежа із слонокости. Очі твої, немов ставки у Хешбоні при Бат-Раббім воротях. Ніс твій, немов вежа ливанська, що дивиться на бік Дамаску.
Голі́вка твоя на тобі — мов Карме́л, а коса́ на голі́вці твоїй — немов пу́рпур, — поло́нений цар тими ку́черями!
А голова на тобі, мов Кармель той: волосся на тобі, неначе пурпура, — цар в її заплітках упіймався.
Яка ти прекрасна й приємна яка, о любов в розко́шах!
Яка ж бо ти прекрасна, яка мила о моя люба у розкошах!
Став подібний до па́льми твій стан, твої ж пе́рса — до грон виногра́дних!
Станом твоїм нагадуєш ти пальму, грудьми твоїми виноградні грона.
Я поду́мав: ви́беруся на цю па́льму, схоплю́ся за ві́ття її, — і нехай стануть пе́рса твої, немов виноградні ті грона, а па́хощ диха́ння твого — як яблука!“
Я мовив: Я вилізу на пальму, вхоплю з плодами її гілку! Хай груди твої будуть, мов грона виноградні, а запах твого подиху, мов запах яблук.
„А у́ста твої — як найліпше вино: просту́є воно до мого коханого, чинить промо́вистими й уста сплячих!
Твоя розмова, мов вино добірне, що по устах моїх і по зубах стікає.
Я належу своєму коханому, а його пожада́ння — до мене!
Я — для мого любого, і до мене звернене все його бажання.
Ходи ж, мій коханий, та ви́йдемо в поле, переночу́ємо в се́лах!
Ходи, мій любий! Ходім у поле, та заночуймо у селах.
Устанемо рано, й ходім у сади — виногради, поди́вимося, чи зацвів виноград, чи квітки́ розцвіли́сь, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли? Там любов свою тобі дам!
Устаньмо у виноградниках раненько, гляньмо, чи виноград броститься, чи його квіт відкрився, чи зацвіли вже яблуні гранатові. Там обдарую я тебе любов'ю.