Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
„Верни́ся, вернись, Суламі́тко! Вернися, вернися, — нехай ми на тебе нади́вимось!“ „Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на та́нець військо́вий?“
Повернися, повернися, Суламітко, повернися, повернися, і тебе побачимо. Що ви побачили в Суламітці? Вона приходить, як хороводи полків.
„Хороші які стали ноги твої в черевичках, князі́вно моя́! Заокру́глення сте́гон твоїх — мов намисто, руками мисте́цькими ви́точене!
Якими прекрасними є твої кроки у взутті, дочко князя? Ритмічні рухи твоїх стегон подібні до намиста, — діло рук митця.
Твоє лоно — немов круглото́чена чаша, в якій не забра́кне вина запашно́го! Твій живіт — сніп пшениці, ото́чений тими ліле́ями!
Твій пупець — карбована чаша, якій не бракує змішаного вина. Твій живіт — сніп пшениці, огороджений лілеями.
Твоя шия — як ба́шта із кости слоно́вої, твої очі — озе́рця в Хешбо́ні при брамі того Бат-Рабі́му, в тебе ніс — немов башта лива́нська, що ди́виться все в бік Дама́ску!
Твоя шия, як вежа зі слонової кості. Твої очі, як озера в Есевоні в брамах Дочки численних. Твої ніздрі, як вежа Лівану, що дивиться в напрямку Дамаску.
Голі́вка твоя на тобі — мов Карме́л, а коса́ на голі́вці твоїй — немов пу́рпур, — поло́нений цар тими ку́черями!
Твоя голова на тобі, як Кармил, і плетінки твоєї голови, наче багряниця, цар, зв’язаний в коридорах.
Яка ти прекрасна й приємна яка, о любов в розко́шах!
Як ти прикрасилася, і якою солодкою ти, любове, у твоїх насолодах стала?
Став подібний до па́льми твій стан, твої ж пе́рса — до грон виногра́дних!
Це — твоя велич, ти уподібнилася до пальми, а твої груди — до виноградних грон.
Я поду́мав: ви́беруся на цю па́льму, схоплю́ся за ві́ття її, — і нехай стануть пе́рса твої, немов виноградні ті грона, а па́хощ диха́ння твого — як яблука!“
Я сказав: Вилізу на пальму, схоплюся за її верхівки, і твої груди будуть, як грона винограду, а запах твоєї ніздрі, як у яблука,
„А у́ста твої — як найліпше вино: просту́є воно до мого коханого, чинить промо́вистими й уста сплячих!
а твоє горло, як добре вино, що йде твоєму коханому на добро, що досягає моїх губ і зубів.
Я належу своєму коханому, а його пожада́ння — до мене!
Я — для мого коханого, і на мене його увага.
Ходи ж, мій коханий, та ви́йдемо в поле, переночу́ємо в се́лах!
Іди сюди, мій коханий, вийдемо на поле, поселимося в селах.
Устанемо рано, й ходім у сади — виногради, поди́вимося, чи зацвів виноград, чи квітки́ розцвіли́сь, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли? Там любов свою тобі дам!
Рано будемо у виноградниках, побачимо, чи зацвів виноград, чи розквіт цвіт винограду, чи зацвіли гранатові дерева. Там тобі дам мої груди.