Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на ко́ней спираються, і на колесни́ці надію свою́ покладають, — вони бо числе́нні! та на верхівці́в, — бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не зверта́ються!
Горе тем, кто идет в Египет за помощью, кто полагается на коней, кто верит во множество колесниц и великую силу всадников, но не смотрит на Святого Израилева, и не ищет помощи у Господа.
А Єгипет — не Бог, а люди́на, а коні їхні — тіло, не дух: як простя́гне Господь Свою руку, то спіткне́ться пома́гач, впаде́ і підпома́ганий, — і ра́зом вони всі погинуть!
Бо до мене Господь сказав так: Як му́ркає лев чи левчу́к над своєю здоби́ччю, хоч покликана буде на нього юрба́ пастухів, він голосу їхнього не лякається, та не боїться їхнього крику, — так зі́йде Господь Саваот воюва́ти на Сіонській горі та на взгі́р'ї її!
— Когда лев рычит, огромный лев над своей добычей, пусть даже созовут на него множество пастухов, он их криков не испугается и не встревожится из-за их шума. Так же Господь Сил сойдет, чтобы сражаться на горе Сион и на ее высотах.
А скеля його промине́ться від стра́ху, і владики його затриво́жаться перед прапором. Так говорить Господь, що має огонь на Сіоні, а в Єрусалимі у Нього горни́ло.
Их твердыня падет из-за страха; их военачальники будут в ужасе, увидев иудейское боевое знамя, — возвещает Господь, Чей огонь на Сионе, Чей очаг в Иерусалиме.