Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Ісаї 4) | (Ісаї 6) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.
  • Заспіваю Улюбленому пісню Улюбленого про Мій виноградник. В Улюбленого був виноградник на горі в родючому місці,
  • І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!
  • і Я встановив огорожу довкола, укріпив і насадив добірну виноградну лозу, збудував башту посеред нього і викопав у ньому чавило. Я очікував, що видасть виноград, а він видав тернину.
  • Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
  • Тепер же, людино Юди, і ви, що живете в Єрусалимі, судіть між Мною і між Моїм виноградником.
  • що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?
  • Що ще зроблю для Мого виноградника, і що Я для нього не зробив? Тому що Я чекав, що видасть виноград, а він видав терня.
  • А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,
  • А тепер сповіщу вам, що зроблю з Моїм виноградником. Заберу його огорожу, і він буде на пограбування, знищу його стіну, і буде на потоптання,
  • зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!
  • і залишу Мій виноградник, і не обрізуватиметься, і не копатиметься, і піде на нього тернина, як на землю. Я заповім хмарам, щоб не посилали на нього дощу.
  • Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.
  • Адже дім Ізраїля — виноградник Господа Саваота, і людина Юди — новонасаджений улюбленець. Я очікував, що він чинитиме правосуддя, а він чинив беззаконня і не чинив справедливості, але крик.
  • Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!
  • Горе вам, що додаєте доми до домів і приєднуєте поле до поля, аби щось у ближнього забрати! Хіба ви одні поселилися на землі?
  • В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.
  • Адже це почулося у вухах Господа Саваота. Бо якщо буде багато домів, великі та гарні доми стануть пусткою, і не буде тих, які живуть у них.
  • Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.
  • Бо де працює десять пар волів, земля виростить одну посудину, і хто сіє шість мірок, збере три мірки.
  • Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!
  • Горе вам, котрі встаєте вранці й ганяєтеся за п’янким напоєм, — ви, які очікуєте вечора! Адже вино їх спалить,
  • І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.
  • бо вони п’ють вино з гуслами, псалтирем, тимпанами і сопілками, а Господніх діянь не бачать і не помічають діл Його рук.
  • Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.
  • Отже, мій народ став полоненим, тому що вони не знали Господа, і була велика кількість померлих через голод і спрагу води.
  • Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
  • І ад розширив свою душу і відкрив свою пащу, щоб не переставати, і зійдуть славні, великі, багаті та вбивці.
  • І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,
  • І людина буде впокорена, і чоловік буде без пошани, і гордовиті очі будуть упокорені.
  • а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!
  • І підніметься вгору Господь Саваот на суді, і святий Бог прославиться в праведності.
  • І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.
  • І пограбовані пастимуться, як бики, і спустошене забраних їстимуть вівці.
  • Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,
  • Горе вам, хто тягне до себе гріхи, наче довгим шнуром, і беззаконня, наче ярмо, ременем теляти,
  • та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!
  • хто говорить: Нехай швидко наблизиться те, що зробить, щоб ми побачили, і щоб прийшла рада Святого Ізраїля, аби ми пізнали!
  • Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!
  • Горе вам, які говорите, що погане — добре, а що добре — погане, хто виставляє темряву за світло, а світло — за темряву, хто виставляє гірке за солодке, а солодке — за гірке.
  • Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!
  • Горе вам, хто розумний сам у собі і знавці перед самими собою.
  • Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,
  • Горе вашим сильним, які п’ють вино, і могутнім, які розводять міцний напій,
  • що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.
  • хто оправдує безбожного задля хабарів і відбирає праведне в праведного.
  • Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!
  • Через це так, як горить тростина в жарі вогню і буде спалена полум’ям, яке поширилося, так і їхній корінь стане, як порохнява, а їхній цвіт рознесеться, як курява. Бо вони не забажали закону Господа Саваота, але прогнівили слово Святого Ізраїля.
  • Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
  • І запалав Господь Саваот гнівом на Свій народ. Він простягнув на них Свою руку й уразив їх, — розлютилися гори, і їхні трупи стали, мов гній посеред дороги. При всьому цьому гнів не відвернувся, але рука ще піднесена.
  • І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —
  • Тож Він підніме знак серед далеких народів і задзижчить їм від кінців землі, і ось вони скоро і легко приходять.
  • немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.
  • Не будуть голодні, не втомляться, не задрімають, не заснуть, не ослаблять поясів на своїх стегнах, і ремінці їхнього взуття не порвуться.
  • Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.
  • Їхні стріли — гострі, а їхні луки натягнені, копита їхніх коней вважатимуться за тверде каміння, колеса їхніх колісниць — наче буря.
  • Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!
  • Вони кидаються, мов леви, і з’явилися, як левеня. І візьме та заричить, як звір, і викине, і не буде того, хто рятує,
  • І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.
  • і зареве через них у той день, наче шумом моря, що бушує. І поглянуть на землю, і ось — густа темрява в їхньому збентеженні.

  • ← (Ісаї 4) | (Ісаї 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025