Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Єремії 17) | (Єремії 19) →

Переклад Огієнка

Cовременный перевод WBTC

  • Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
  • Такая весть пришла к Иеремии от Господа:
  • „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.
  • "Пойди в дом гончара, и Я тебе передам Мою весть в его доме".
  • І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.
  • И я пошёл в дом гончара и увидел, что он работал на кружале.
  • І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.
  • Он делал из глины горшок, который вдруг развалился у него в руках, и тогда гончар снова взял эту глину и сделал из неё другой горшок. Руками он придавал горшку ту форму, которую хотел.
  • І було мені слово Господнє, говорячи:
  • И пришла ко мне весть от Господа:
  • „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
  • "Семьи Израиля, вы знаете, что Я могу сделать то же самое и с вами: вы — глина в руках гончара, и Я — гончар". Так говорит Господь.
  • Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,
  • "Может быть придёт время, когда Я скажу о царстве или о народе, что Я искореню и уничтожу этот народ или это царство.
  • та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.
  • Но если этот народ изменит жизнь свою и сердца и перестанет делать зло, то Я изменю Своё решение и не принесу этому народу несчастье.
  • А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
  • Может быть, придёт иное время, когда Я скажу о каком-нибудь народе, что Я устрою и укреплю этот народ.
  • та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.
  • Но если Я увижу, что народ творит зло, то откажусь от Своего намерения творить добро для этого народа.
  • А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!
  • Поэтому, Иеремия, скажи народу Иудеи и тем, кто живёт в Иерусалиме, что Я замышляю недоброе против них, поэтому пусть они перестанут делать зло. Каждый человек должен измениться и должен начать творить добро.
  • Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“
  • Но люди Иудеи ответят: "Из этого ничего не получится, мы будем продолжать делать то, что хотим. Каждый из нас намерен делать то, чего хочет его злое, упрямое сердце"".
  • Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
  • Слушайте, что говорит Господь: "Спросите у других народов: "Когда-нибудь вы слышали о чём-нибудь подобном тому, что сотворила Иудея — Господа невеста, которую Он сам избрал?"
  • Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?
  • Камни полей не двигаются сами по себе, в Ливанских горах никогда не тает снег, холодный и быстрый поток никогда не пересыхает. Знаете ли вы об этом?
  • Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,
  • Но люди Мои забыли обо Мне — ничтожным идолам дары приносят и спотыкаются на старом пути их предков. Мой народ идти предпочитает старой стезёй назад, чем следовать за Мной дорогой доброй.
  • щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
  • Поэтому Иудея станет пустыней. Каждый, кто подумает об этой земле, будет освистывать её. Каждый, кто мимо неё пройдёт, засвистит в изумлении и покачает головой.
  • Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“
  • Я народ Иудеи рассею — как от врага, они будут бежать, Я их развею, как ветер восточный, который сдувает всё. Я разрушу их и уничтожу. Помощь от Бога им никогда не придёт, — Я повернусь к ним спиною!"
  • І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“
  • Тогда сказали враги Иеремии: "Давайте устроим против него заговор: от этого закон у священников не исчезнет и советы мудрых не пропадут — мы сохраним слова наших пророков. Давайте пустим лживый слух о нём и не будем обращать внимания на его речи".
  • Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!
  • Услышь меня, Господи, выслушай мои доводы и рассуди, кто прав.
  • Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!
  • К народу Иудеи был добр я, но злом за это они мне платят, роют яму для меня. Господи, Ты ли не помнишь всего, что я сделал: я, стоя перед Тобою, просил, чтобы Ты сделал добро этим людям, просил Тебя остановиться в гневе Твоём. Я был добр к ним, но злом они платят мне, замышляя убить меня.
  • Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!
  • Пошли их детям голод, пусть меч врагов настигнет их, да будут их жёны бездетны, да будут мужья их мертвы! Сделай их жён вдовами, и да умрут их мужья, и да полягут в битве все юноши Иудеи!
  • Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.
  • Да будет плач в их домах — заставь их плакать, когда врагов приведёшь неожиданно. Да случится всё это, ибо они старались меня поймать и расставляли ловушки, чтобы я в них попал.
  • А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!
  • Господи, все их планы против меня Ты знаешь — не прощай их преступлений, не умаляй их грехов, накажи врагов моих, пока Ты во гневе.

  • ← (Єремії 17) | (Єремії 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025