Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Слово, що було до Єремії від Господа, гово́рячи:
(8) До Ідумеї так говорить Господь: Немає більше мудрості в Темані, пропала рада в мудрих, відійшла їхня мудрість,
„Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги.
(9) обманене їхнє обличчя. Копайте глибше для помешкання, ви, що живете в Дедані, бо тяжке він зробив. Я навів на нього в час, в який Я його відвідав.
Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.
(10) Бо прийшли збирачі винограду, які не залишать тобі останку. Як злодії вночі, вони накладуть свою руку.
А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:
(11) Адже Я скинув Ісава, відкрив їхнє скрите, не можуть сховатися. Загинули під рукою свого брата і свого сусіда, і не буде,
Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю.
(12) щоб залишався твій сирота, щоби жив, і вдови на Мене поклали надію.
Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло?
(13) Бо так говорить Господь: Для яких не було закону пити чашу, вони випили. І ти таки не залишишся безкарним [1].
Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний!
(14) Адже Я поклявся Собою, — говорить Господь, — бо непрохідною, зневаженою і проклятою землею будеш посеред нього, і всі її міста будуть пусті навіки.
І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його!
(15) Я почув чутку від Господа, і послав послів до народів: Зберіться і станьте проти неї, підніміться на війну.
І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм.
(16) Малим поставив Я тебе в народах, зненавидженим у людях.
А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в,
(17) Твоя забава тебе наздогнала, розгнузданість твого серця розбила щілини каміння, захопила силу високого пагорба. Хоча він підняв своє гніздо вгору, як орел, та звідти тебе Я скину.
бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним!
(18) І Ідумея буде непрохідною, кожний, хто нею проходить засичить.
Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна!
(19) Так як знищено Содом, Гоморру та її околиці, — сказав Господь Вседержитель, — там людина не осяде, і там не оселиться людський син.
Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́!
(20) Ось він вийде, як лев з-посеред Йордану на місце Етана, бо швидко помщуся їм за неї. І над нею наставите молодь. Бо хто такий, як Я? І хто Мені протистоятиме? І хто цей пастир, який стане перед Моїм обличчям?
Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої.
(21) Через це послухайте Господню пораду, яку Він дав проти Ідумеї, і Його задум, який Він замислив проти тих, що живуть у Темані: Хіба не зметені будуть найменші з овець, хіба не стане в неї непрохідним їхнє поселення.
Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це.
(22) Адже земля налякалася від звуку їхнього падіння, і вони зачули крик у морі Суф.
Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам!
(23) Ось погляне, як лев, і простягне крила над його твердинями. І в той день серце сильних Ідумеї буде, як серце жінки, що терпить болі народження.
Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“ зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“.
Синам Аммона. Так сказав Господь: Хіба немає синів в Ізраїлі, чи немає в них спадкоємця? Чому Мелхол захопив Ґалаад, і їхній народ поселився в їхніх містах?
Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.
Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і в Равваті дам почути воєнний заколот, і стануть непрохідною землею та на знищення, і його жертовники будуть спалені вогнем, й Ізраїль візьме свою владу.
І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!
Закричи, Есевоне, бо знищено Ґай. Закричіть, дочки Раввата, підв’яжіться мішковиною і плачте, бо Мелхол піде у відселення — його священики і його володарі разом.
І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!
Чому радієш рівнинами, нещасна дочко, що надієшся на свої скарби, чому говориш: Хто на мене найде?
І буде із нього Поту́жний його, і поста́не Воло́дар його́ з-поміж ньо́го, й Я набли́жу Його, — й Він піді́йде до Мене! Бо хто є такий, що нара́зить життя своє на небезпе́ку, щоб до Мене набли́зитись? каже Госпо́дь.
Ось Я несу на тебе страх з усієї твоєї околиці, — сказав Господь, — і розсієтеся кожний перед своїм обличчям, і не буде того, хто збирає.
І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом!
Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́.
(6) Кидарові, цариці двору, яку побив Навуходоносор, цар Вавилону. Так сказав Господь: Устаньте і підіть на Кидар, і наповніть синів Кедему страхом.