Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському кра́ї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю́ Патрос, говорячи:
І зацарював Седекія, син Йосії, замість Йоакима, якого Навуходоносор поставив царем, щоби царював над Юдою.
„Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спрова́див на Єрусалим та на всі Юдині міста́, — і ось вони цього дня руїна, і немає в них ме́шканця.
І не послухав він та його слуги, і народ землі Господніх слів, які Він сказав рукою Єремії.
Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гніви́ти Мене, ходячи кадити, служити іншим бога́м, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки́.
І послав цар Седекія Йоахала, сина Селемія, і Софонію, сина священика Маасея, до Єремії, кажучи: Помолися за нас до Господа.
І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридли́вої речі, яку Я знена́видив!
І Єремія прийшов, і пройшов через середину міста, та його не помістили в дім сторожі.
Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим бога́м.
Сила [1] фараона вийшла з Єгипту, а халдеї почули чутку про них і відійшли від Єрусалима.
І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запала́в він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пусти́нею, як бачите цього дня.
І до Єремії було Господнє слово, кажучи:
А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: На́що ви робите велике зло своїм ду́шам, вигу́блюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля́ з-серед Юди, щоб не залиши́лася вам решта?
Так сказав Господь: Так скажеш цареві Юди, що послав до тебе, аби Мене шукати: Ось сила фараона, що вийшла вам на поміч, повернеться до єгипетської землі,
На́що ви робите, щоб гніви́ти Мене чи́нами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському кра́ї, куди ви прийшли чужи́нцями заме́шкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокля́ттям та га́ньбою серед усіх людів землі?
і самі халдеї повернуться і воюватимуть проти цього міста, захоплять його і спалять його вогнем.
Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному кра́ї та на вулицях Єрусалиму?
Бо так сказав Господь: Не відповідайте вашим душам, кажучи: Неодмінно відійдуть [2] від нас халдеї! — бо вони не відійдуть!
Не були вони впоко́рені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Зако́ном Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батька́м.
І якщо поб’єте всю силу халдеїв, що воюють проти вас, і залишаться деякі пробиті, кожний у своєму місці, то вони встануть і вогнем спалять це місто.
Тому́ так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну́ обличчя Своє на вас вам на зло, щоб ви́коренити всього Юду!
І сталося, що коли пішла халдейська сила від Єрусалима через присутність сили фараона,
І візьму́ Я за́лишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужи́нцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському кра́ї, — попа́дають від меча та від голоду, погинуть від мало́го й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбо́ю, застра́шенням, і прокля́ттям та га́ньбою.
то Єремія вийшов з Єрусалима, щоб піти в землю Веніаміна, аби купити там посеред народу.
І покараю замешкалих в єгипетському кра́ї, як покарав Я Єрусалим, — мечем, голодом та морови́цею.
І він був у брамі Веніаміна, а там чоловік, в якого він відпочивав, Саруя, син Селемія, сина Ананія, і він схопив Єремію, кажучи: Ти втікаєш до халдеїв!
І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужи́нцями замешкати там в єгипетському кра́ї, щоб вернутися до Юдиного кра́ю, куди вони бажають усією душею своєю верну́тися й оселитися там. Але не ве́рнуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі́!“
А він сказав: Неправда! Я не втікаю до халдеїв! Та він його не послухав. Тож Саруя схопив Єремію та привів його до володарів.
І відповіли́ Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки́ ка́дять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там у великий збір, і ввесь наро́д, що сидів в єгипетському кра́ї в Патросі, говорячи:
І володарі були роздратовані на Єремію і побили його, і відіслали його до дому Йонатана, писаря, бо цей зробили домом сторожі.
„Щодо сло́ва, що ти говорив до нас Господнім Ім'я́м, ми не слухаємо тебе.
І прибув Єремія до дому ями і в херет [3] , і сидів там багато днів.
Бо напевно ви́конаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, — щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки́ наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І наси́чувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.
І послав Седекія, і покликав його, і запитав його цар потай, щоб сказав, чи є слово від Господа, і той сказав: Є! Ти будеш виданий у руки царя Вавилону!
А відколи́ перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!
І сказав Єремія цареві: Чим я зневажив тебе, твоїх рабів і цей народ, що ти дав мене до дому сторожі?
А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без ві́дома наших чоловіків ми робимо для неї жерто́вні калачі́ з її зобра́женням, і ллємо́ їй литі жертви?“
І де є ваші пророки, що пророкували вам, кажучи: Не прийде цар Вавилону на цю землю?
І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, гово́рячи:
Тож тепер, пане царю, нехай моє милосердя впаде перед твоїм обличчям, і чому мене повертаєш до дому писаря Йонатана, хіба ж я там не помру?
„Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, — хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?
І цар наказав, і кинули його до двору сторожі та давали йому одну хлібину на день з місця, де печуть, аж доки не забракло хліба в місті; тож Єремія сидів у дворі сторожі.