Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!
наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям.
Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.
Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
Воду нашу за гроші п'ємо, дрова наші набуваємо за плату.
У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.
До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.
Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.
Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.
Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.
Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.
Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських.
Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.
Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.
Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.
втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.
Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!
тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.
через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!
Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.
Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?
Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.