Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.
На тридцатом году моей жизни , в пятый день четвертого месяца, когда я был среди пленников у реки Кевар, небеса раскрылись, и было мне видение от Бога.
П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —
В пятый день месяца (шел пятый год плена царя Иехонии)1
сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.
слово Господа было к священнику Иезекиилю, сыну Бузия, у реки Кевар в стране халдеев,2 и там на нем была рука Господня.
І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
Я смотрел и видел смерч, который надвигался с севера: огромное облако со сверкающими молниями, окруженное сиянием. Посреди огня было нечто, подобное сияющему металлу.
А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.
В огне были подобия четырех живых существ. Обличием они походили на людей,
І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.
но у каждого из них было по четыре лица и четыре крыла.
А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.
Ноги у них были прямыми, а ступни ног — как у теленка, и сверкали, как отполированная бронза.
А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.
Под крыльями на четырех их сторонах у них были человеческие руки. У всех их были лица и крылья,
Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.
и крылья их соприкасались одно с другим. Каждое из них двигалось прямо перед собой; передвигаясь, они не оборачивались.
А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.
Лица у них были такими: у каждого из четырех было человеческое лицо, на правой стороне у каждого было лицо льва, а на левой стороне — лицо быка; еще у каждого из них было по лицу орла.
А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.
Такими были их лица. Крылья у них были простерты вверх; у каждого было по два крыла: одно касалось крыла другого существа по обеим сторонам, а два крыла закрывали тело.
І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.
Каждое из них шло лицом вперед. Куда бы ни шел дух,3 шли и они, не оборачиваясь на ходу.
А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.
Облик живых существ был подобен пламенеющим углям, подобен факелам. Огонь непрестанно перемещался посреди существ; он пламенел, и из него вырывалась молния.
І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.
Существа быстро передвигались вперед и назад, подобно тому, как сверкает молния.
І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
Я смотрел на живых существ и видел на земле колеса возле них, по одному на каждого из четырех.4
Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.
Колеса выглядели и были устроены следующим образом: они искрились, как хризолит, и все четыре были одинаковыми на вид; они выглядели так, словно колесо находилось в колесе.
Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.
Двигаясь, они могли направляться в любую из четырех сторон, куда были обращены существа; когда существа передвигались, колеса не поворачивались.
А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.
Их ободья — высоки и страшны; ободья у всех четырех были кругом полны глаз.
І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.
Когда живые существа двигались, двигались и колеса, располагавшиеся возле них; когда существа поднимались с земли, поднимались и колеса.
Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.
Куда бы ни шел дух, шли и они; колеса поднимались с ними, потому что дух живых существ был в колесах.
Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.
Когда существа двигались, они тоже двигались; когда существа стояли, они тоже стояли, а когда существа поднимались с земли, колеса поднимались вместе с ними, потому что дух живых существ был в колесах.
А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.
Над головами живых существ было нечто, подобное своду, искрящееся, словно кристалл,5 распростертое над их головами.
А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.
Под сводом их крылья были простерты одно к другому, и у каждого из них было по два крыла, которые закрывали тело.
А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
Когда существа двигались, я слышал шум от их крыльев, подобный реву могучих вод, подобный голосу Всемогущего,6 подобный боевому кличу в воинском лагере. Останавливаясь, они опускали крылья.
І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.
И из-за свода над их головами раздавался голос; останавливаясь, они опускали крылья.
А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.
Над сводом, который был над их головами, было нечто, подобное престолу из сапфира,7 а над подобием престола, сверху, восседал Некто, похожий на человека.
І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.
Я видел, что от пояса и выше Он был похож на сияющий металл, словно бы исполненный пламени, а ниже того места Он был похож на огонь; Его окружало сияние.