Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.
Царь Валтасар19 устроил великий пир для тысячи своих приближенных и пил с ними вино.
Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.
Выпив вина, Валтасар приказал принести золотые и серебряные кубки, которые его дед20 Навуходоносор взял из Иерусалимского храма. Царь со своими приближенными, женами и наложницами собирался пить из них.
Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.
Золотые и серебряные21 кубки, взятые из храма, дома Бога в Иерусалиме, были принесены, и царь со своими приближенными, женами и наложницами пил из них.
Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.
Они пили вино и славили богов из золота и серебра, из бронзы, железа, дерева и камня.
Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.
Тотчас же появились пальцы человеческой руки, которые стали писать на штукатурке стены царского дворца, рядом со светильником. Царь глядел на эту руку, когда она писала.
Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.
Его лицо побледнело, и он так испугался, что его колени затряслись, и у него подкосились ноги.
Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.
Царь громко закричал, чтобы привели волшебников, мудрецов-халдеев и колдунов и сказал этим вавилонским мудрецам:
— Того, кто прочтет эту надпись и объяснит мне ее смысл, оденут в пурпур, возложат ему на шею золотую цепь, и он станет третьим человеком в царстве.
— Того, кто прочтет эту надпись и объяснит мне ее смысл, оденут в пурпур, возложат ему на шею золотую цепь, и он станет третьим человеком в царстве.
Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.
Все царские мудрецы вошли, но не смогли ни прочитать надписи, ни объяснить царю ее смысл.
Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.
Тогда царь еще больше перепугался и изменился в лице. Его приближенные были в крайнем замешательстве.
На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!
Услышав голоса царя и его приближенных, в пиршественный зал вошла царица.22
— О царь, живи вечно! — сказала она. — Не тревожься и не бледней!23
— О царь, живи вечно! — сказала она. — Не тревожься и не бледней!23
Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,
В твоем царстве есть человек, в котором пребывает дух святых богов.24 Во времена твоего деда он прославился своей просвещенностью, разумом и мудростью, подобной мудрости богов. Царь Навуходоносор, твой дед, поставил его главой чародеев, волшебников, мудрецов-халдеев и колдунов.
бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“
В этом человеке, Данииле, которого царь назвал Белтешаццаром, нашлись проницательность, знание, разум и умение толковать сны, раскрывать загадки и разрешать сложные задачи. Вели позвать Даниила, и он объяснит тебе смысл надписи.
Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?
Тогда Даниила привели к царю, и царь сказал ему:
— Ты ли Даниил, один из тех пленников, которых мой дед, царь, привел из Иудеи?
— Ты ли Даниил, один из тех пленников, которых мой дед, царь, привел из Иудеи?
І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.
Я слышал, что в тебе пребывает дух богов25 и что в тебе нашлись просвещенность, разум и великая мудрость.
А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.
Ко мне приводили мудрецов и волшебников, чтобы они прочитали эту надпись и объяснили мне ее смысл, но они не смогли сделать это.
А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.
А о тебе я слышал, что ты можешь давать истолкования и разрешать трудные задачи. Если ты сможешь прочитать эту надпись и объяснить мне ее смысл, то тебя оденут в пурпур, возложат тебе на шею золотую цепь, и ты станешь третьим человеком в царстве.
Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.
Даниил ответил царю:
— Оставь дары себе и отдай награды кому-нибудь другому. Я и так прочитаю царю надпись и объясню ему ее смысл.
— Оставь дары себе и отдай награды кому-нибудь другому. Я и так прочитаю царю надпись и объясню ему ее смысл.
Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.
О царь, Всевышний Бог дал твоему деду Навуходоносору владычество и величие, славу и почет.
А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.
От величия, которое Он ему дал, все народы, племена и люди, говорящие на разных языках, трепетали перед ним и боялись его. Тех, кого царь хотел предать смерти, он предавал смерти; тех, кого он хотел пощадить, щадил; тех, кого он хотел возвысить, возвышал, а тех, кого хотел смирить, смирял.
А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.
Но когда его сердце возгордилось и огрубело от гордости, он был смещен с престола и лишен славы.
І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.
Его прогнали от людей, и его разум уподобился разуму зверя; он жил с дикими ослами и ел траву, подобно волу; его тело омывалось небесной росой, пока он не признал, что Всевышний Бог властвует над царствами смертных и ставит над ними кого желает.
А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.
Но ты, его внук26 Валтасар, не смирил себя, хотя знал все это!
І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.
Ты возвысил себя против Владыки небес. Ты велел принести себе кубки из Его дома и со своими приближенными, женами и наложницами пил из них. Ты славил богов из серебра и золота, из бронзы, железа, дерева и камня, которые не могут ни видеть, ни слышать, ни понимать. Но Бога, в руках Которого твоя жизнь и все твои пути, ты не почтил.
Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.
Поэтому и послана была от Него рука, которая написала эту надпись.
А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.
Вот что написано:
МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, У-ПАРСИН
МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, У-ПАРСИН
Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.
Вот смысл этих слов:
МЕНЕ 27 — Бог исчислил дни твоего царствования и положил ему конец.
„Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.
„Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.
Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.
Тогда по повелению Валтасара Даниила одели в пурпур, возложили ему на шею золотую цепь и провозгласили третьим высшим правителем царства.