Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарі́ї, бо роблять вони неправдиве, і зло́дій прихо́дить, грабує на вулиці ба́нда.
Когда Я врачевал Израиля, открылась неправда Ефрема и злодейство Самарии: ибо они поступают лживо; и входит вор, и разбойник грабит по улицам.
І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли.
Не помышляют они в сердце своём, что Я помню все злодеяния их; теперь окружают их дела их; они пред лицом Моим.
Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників.
Злодейством своим они увеселяют царя и обманами своими — князей.
Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно.
Все они пылают прелюбодейством, как печь, растопленная пекарем, который перестаёт поджигать её, когда замесит тесто и оно вскиснет.
У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою.
«День нашего царя!» говорят князья, разгорячённые до болезни вином, а он протягивает руку свою к кощунам.
Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь.
Ибо они коварством своим делают сердце своё подобным печи: пекарь их спит всю ночь, а утром она горит, как пылающий огонь.
Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
Все они распалены, как печь, и пожирают судей своих; все цари их падают, и никто из них не взывает ко Мне.
Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений.
Ефрем смешался с народами, Ефрем стал как неповороченный хлеб.
Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає.
Чужие пожирали силу его, и он не замечал; седина покрыла его, а он не знает.
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
И гордость Израиля унижена в глазах их, — и при всём том они не обратились к Господу Богу своему и не взыскали Его.
А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
И стал Ефрем, как глупый голубь, без сердца: зовут Египтян, идут в Ассирию.
Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю.
Когда они пойдут, Я закину на них сеть Мою; как птиц небесных низвергну их; накажу их, как слышало собрание их.
Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
Горе им, что они удалились от Меня; гибель им, что они отпали от Меня! Я спасал их, а они ложь говорили на Меня.
І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
И не взывали ко Мне сердцем своим, когда вопили на ложах своих; собираются из-за хлеба и вина, а от Меня удаляются.
А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують.
Я вразумлял их и укреплял мышцы их, а они умышляли злое против Меня.
Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!
Они обращались, но не к Всевышнему, стали — как неверный лук; падут от меча князья их за дерзость языка своего; это будет посмеянием над ними в земле Египетской.