Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарі́ї, бо роблять вони неправдиве, і зло́дій прихо́дить, грабує на вулиці ба́нда.
коли Я лікував Ізраїль. І відкриється неправедність Єфрема і злоба Самарії, бо вони чинили обман. І злодій до нього ввійде, грабуючи, злодій у своїй дорозі,
І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли.
щоби співати разом, як співаки своїм серцем. Я згадав усе їхнє зло. Тепер їх оточили їхні задуми, вони були перед Моїм обличчям.
Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників.
В їхньому злі вони розвеселили царів і в їхній неправдивості — володарів.
Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно.
Усі перелюбники — як палаюча піч, щоб смажене випекти полум’ям, від замішання лою, аж доки воно не вкисне.
У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою.
У дні наших царів, володарі почали обурюватися від вина, Він простягнув Свою руку з напастями.
Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь.
Тому що їхні серця розгорілися, наче піч, коли вони лютують: цілу ніч Єфрем був сповнений сном, вранці загорівся був, немов полум’я вогню.
Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
Усі розпеклися, як піч, і пожерли їхніх суддів. Усі їхні царі впали, не було в них того, хто закликав до Мене.
Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений.
Єфрем, він замішався в народах, Єфрем став коржем, що не обертається.
Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає.
Чужі пожерли його силу, а він не взнав. І в нього виступили сиві волоски, і він не взнав.
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
І впокорена буде гордість Ізраїля перед його обличчям, і вони не повернулися до їхнього Господа Бога, і не шукали Його в цьому всьому.
А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
І Єфрем був, як нерозумна голубка, що не має серця. Він прикликав Єгипет, і вони пішли до ассирійців.
Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю.
Так, як вони йдуть, Я накину на них Мою сіть. Так, як птахів неба, зведу їх, напоумлю їх чутками про їхню скорботу.
Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
Горе їм, бо вони відійшли від Мене. Вони нещасні, бо були нечесні супроти Мене. Я їх визволив, а вони сказали проти Мене неправду.
І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
І не заволали до Мене їхні серця, але тільки кричали на їхніх ліжках. За пшеницю і вино різалися. Вони були Мною напоумлені,
А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують.
і Я скріпляв їхні руки, а вони на Мене замислювали зло.
Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!
Повернулися до нічого, стали, наче натягнений лук. Їхні володарі впадуть від меча через нестриманість їхнього язика. Це їхня гидота в єгипетській землі.