Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 21) | (Левит 23) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
  • І рече Господь Мойсейові:
  • „Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь!
  • Промов до Арона й до синів його, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не зневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.
  • Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь!
  • Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насїння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.
  • Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння,
  • І кожний з насїння Аронового прокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;
  • або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, —
  • Або хто торкнеться об повзаючу животину, через котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:
  • особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.
  • Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.
  • А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.
  • А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.
  • Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь!
  • Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, щоб неопоганитись. Я Господь.
  • І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх!
  • І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.
  • А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів.
  • І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.
  • А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб.
  • А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.
  • А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
  • І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.
  • А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
  • Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.
  • А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
  • І коли хто ненароком з'ість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.
  • і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві,
  • І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.
  • і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“.
  • І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.
  • I промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
  • І рече Господь Мойсейові:
  • „Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення,
  • Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,
  • то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз.
  • То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.
  • Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас.
  • Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
  • А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній:
  • І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
  • сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа.
  • Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
  • А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові.
  • А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
  • А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того.
  • І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
  • І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“.
  • І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
  • І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
  • І рече Господь до Мойсея, кажучи:
  • „Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа.
  • Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
  • А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня.
  • Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
  • А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.
  • І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
  • Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь!
  • Того самого дня треба з'їсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
  • І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь!
  • І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
  • І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас,
  • І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
  • що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“
  • Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.

  • ← (Левит 21) | (Левит 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025