Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 23) | (Левит 25) →

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

  • І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
  • Промовив Господь до Мойсея:
  • „Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
  • «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.
  • Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
  • Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.
  • На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
  • На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.
  • І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
  • Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,
  • І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
  • і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;
  • і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
  • а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.
  • Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
  • Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.
  • І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
  • Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»
  • І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
  • Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.
  • І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
  • І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.
  • І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
  • І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь.
  • І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
  • І Господь сказав Мойсеєві:
  • „Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
  • «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.
  • А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
  • До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.
  • А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
  • Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.
  • І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
  • Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.
  • А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
  • Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.
  • І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
  • Хто зранить свого ближнього, — що вчинив він, те й йому нехай учинять.
  • злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
  • Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.
  • А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
  • Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.
  • Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
  • Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо — Господь, Бог ваш.»
  • І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
  • І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.

  • ← (Левит 23) | (Левит 25) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025