Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
„Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
Звели Ааронові та його синам, кажучи: Ось закон про всепалення. Саме всепалення буде всю ніч аж до ранку на вогнищі, на жертовнику, а вогонь жертовника буде підтримуватися на ньому і не гаситиметься.
І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
А вранці священик вдягне лляний хітон, а на своє тіло вдягне лляні спідні штани, і забере з жертовника попіл, що залишиться від спалення вогнем жертви всепалення, і покладе його біля жертовника.
І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця.
Відтак здійме свій одяг і вдягне інший одяг; тоді винесе той попіл за табір, на чисте місце.
А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
Вогонь на жертовнику буде підтримуватися на ньому й не гаситиметься: священик зранку розпалюватиме на ньому дрова, складатиме на ньому всепалення і кластиме на ньому жир [жертв] спасіння.
Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне.
Вогонь на жертовнику буде постійно підтримуватися й не гаситиметься.
А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника.
Ось закон про [хлібну] жертву, що її приноситимуть сини Аарона перед Господа до переду жертовника.
І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
Священик надбере звідти пригорщею частину питльованого борошна [хлібної] жертви разом з її олією та з її ладаном, що буде на [хлібній] жертві, і принесе на жертовник пам’ятну частку із неї у [вогняне] приношення, приємні пахощі Господу.
А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її.
А те, що з неї залишиться, їстиме Аарон та його сини. Вона має споживатися прісною на святому місці, — у дворі намету свідчення споживатимуть її.
Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
Хай вона не буде спечена заквашеною. Я віддав її їм як частку з Господніх [вогняних] приношень; вона є святе святих, так само, як [жертва за] гріх і як [жертва за] переступ.
Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“.
Будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків може їсти її — це вічний закон для ваших поколінь — з Господніх [вогняних] приношень. Кожен, хто доторкнеться до них, буде освячений.
„Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі.
Ось дар Аарона та його синів, який вони мають принести Господу в день, коли ти його помажеш: десята частина ефи питльованого борошна в [хлібну] жертву постійно, — половина з нього вранці й половина з нього ввечері.
На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа.
Нехай воно буде приготоване на сковороді, на олії, вимішаним; нехай він принесе його кружальцями як жертву із шматків, жертву на приємні пахощі для Господа.
А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
Нехай її приготує священик, який буде помазаний замість нього з його синів; це — вічний закон, він має бути повністю виконаний.
А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“.
Кожна священикова [хлібна] жертва має бути повністю спалена і не має споживатися.
„Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона!
Промов до Аарона та його синів, кажучи: Ось закон про [жертву за] гріх: [жертву] за гріх мають зарізати на місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом. Це є святе святих.
Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
Спожити її має священик, який її приносить; вона має бути спожита на святому місці, у дворі намету свідчення.
Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому.
Кожен, хто доторкнеться до її м’яса, освятиться. А якщо її кров’ю буде оббризкано чийсь одяг, то те, що було оббризкане, нехай буде випране у святому місці.
А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою.
Глиняний посуд, в якому вона варитиметься, має бути розбитий. Якщо ж вона варитиметься в мідному посуді, то нехай він вичистить його і виполоще водою.
Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона.
Споживати їх може будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Це є святе святих Господа.