Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
I було́ слово Господнє до Йо́ни, Аміттаєвого сина, таке:
Jonah Runs from the LORD
The LORD gave this message to Jonah son of Amittai:
The LORD gave this message to Jonah son of Amittai:
„Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.
“Get up and go to the great city of Nineveh. Announce my judgment against it because I have seen how wicked its people are.”
І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.
But Jonah got up and went in the opposite direction to get away from the LORD. He went down to the port of Joppa, where he found a ship leaving for Tarshish. He bought a ticket and went on board, hoping to escape from the LORD by sailing to Tarshish.
А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.
But the LORD hurled a powerful wind over the sea, causing a violent storm that threatened to break the ship apart.
І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.
Fearing for their lives, the desperate sailors shouted to their gods for help and threw the cargo overboard to lighten the ship.
But all this time Jonah was sound asleep down in the hold.
But all this time Jonah was sound asleep down in the hold.
І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.
So the captain went down after him. “How can you sleep at a time like this?” he shouted. “Get up and pray to your god! Maybe he will pay attention to us and spare our lives.”
І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.
Then the crew cast lots to see which of them had offended the gods and caused the terrible storm. When they did this, the lots identified Jonah as the culprit.
І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“
“Why has this awful storm come down on us?” they demanded. “Who are you? What is your line of work? What country are you from? What is your nationality?”
І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суході́л“.
Jonah answered, “I am a Hebrew, and I worship the LORD, the God of heaven, who made the sea and the land.”
І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“ Бо ці люди дові́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'яви́в.
The sailors were terrified when they heard this, for he had already told them he was running away from the LORD. “Oh, why did you do it?” they groaned.
І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.
And since the storm was getting worse all the time, they asked him, “What should we do to you to stop this storm?”
І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.
“Throw me into the sea,” Jonah said, “and it will become calm again. I know that this terrible storm is all my fault.”
І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.
Instead, the sailors rowed even harder to get the ship to the land. But the stormy sea was too violent for them, and they couldn’t make it.
І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“
Then they cried out to the LORD, Jonah’s God. “O LORD,” they pleaded, “don’t make us die for this man’s sin. And don’t hold us responsible for his death. O LORD, you have sent this storm upon him for your own good reasons.”
І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.
Then the sailors picked Jonah up and threw him into the raging sea, and the storm stopped at once!