Та бу́де напри́кінці днів, гора дому Господнього міцно поста́влена буде верши́ною гір, і підне́сена буде вона понад узгі́р'я, і будуть наро́ди до неї пливсти́.
І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: Ходімо, і ви́йдім на го́ру Господню та до дому Якового, і Він бу́де навчати дорі́г Своїх нас, і ми бу́демо ходити стежка́ми Його. Бо ви́йде Зако́н із Сіону, а слово Господнє — із Єрусалиму.
«Идем, поднимемся на Господню гору, к дому Бога Иакова. Он научит нас Своим путям, и мы будем ходить по Его тропам». Ведь из Сиона выйдет Закон, и слово Господне — из Иерусалима.
І Він буде судити числе́нні племе́на, і розсу́джувати буде народи міцні аж у далечині́. І вони перекую́ть мечі свої на лемеші́, а спи́си свої — на серпи́. Не піді́йме меча наро́д на наро́д, і більше не бу́дуть навчатись війни́!
Он рассудит меж многими народами, разрешит тяжбы сильных племен в далеких краях. Перекуют они мечи на плуги и копья — на серпы. Не поднимет народ на народ меча, и не будут больше учиться войне.
Ви́йся та ко́рчся, о до́чко Сіону, немов породі́лля, бо тепер вийдеш із міста та перебува́тимеш у полі, і при́йдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урято́вана, там Господь тебе ви́купить з рук твоїх ворогів!
Мечись и стони, дочь Сиона, как женщина при родах, ведь теперь ты покинешь город и в поле разобьешь лагерь. Ты уйдешь в Вавилон; там ты будешь избавлена, там Господь тебя выкупит из рук твоих врагов.
Ставай та молоти, до́чко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копи́та твої вчиню міддю, і ти розпоро́шиш числе́нні наро́ди та вчи́ниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство — Владиці всієї землі.
— Поднимайся и молоти, дочь Сиона; Я сделаю рог твой железным, бронзовыми — копыта,21 и сокрушишь ты много народов. Господу посвятишь22 их имущество, их богатства — Владыке всей земли.