Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Горе місту цьому кровоже́рному, воно все неправда, воно повне наси́лля, грабі́ж не виходить із нього!
О, місто крові, сповнене неправдою! Повне неправедності, воно не торкнеться впольованого.
Чути свист батога́, гу́ркіт ко́леса, і чвал ко́ней, і колесни́чна гурко́тнява,
Голос бичів, голос трясіння від коліс і коня, що мчить, і колісниці, що тарахкотить,
і гін верхівця́, і по́лум'я меча́, і блиск ра́тища, і багато побитих, і мертвих велике число́, і тру́пу немає кінця́, і спотика́тимуться об їхній труп, —
і вершника, що скаче, блискучого меча, блискучої зброї та безлічі побитих, і від падіння тягаря. І не було кінця її народам, та знеможуть у їхніх тілах
це за многоту́ блудоді́йства розпу́сниці, прива́бно ласка́вої, впра́вної в ча́рах, що наро́ди за блуд свій вона продавала, а ро́ди — за ча́ри свої.
від безлічі розпусти. Гарна розпусниця і мила провідниця чаклунства, що продає народи своєю розпустою та племена своїми чарами,
Ось Я проти тебе, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і подо́лка твого підійму́ на обличчя твоє, і покажу́ Я твій сором наро́дам, а ца́рствам — твій стид!
ось Я проти тебе, — говорить Господь, Бог Вседержитель, — і відкрию ззаду тебе у твоїй присутності, і народам покажу твій сором і царствам твоє безчестя,
І кину на тебе оги́ди, і пого́рдженою вчиню́ Я тебе, і зроблю́ Я тебе, мов позо́рище!
і кину на тебе гидоту згідно з твоїми нечистотами, і поставлю тебе за притчу!
І станеться, — кожен, хто вгле́дить тебе, від тебе втече та й прокаже: „Пограбо́вана Ніневі́я!“ Хто ви́словить їй співчуття́? Звідки буду шукати тобі потіши́телів?
І буде, що кожний, хто тебе побачить, піде від тебе і скаже: Нещасна Ніневія! Хто застогне за нею? Звідки шукатиму для неї потіхи?
Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, — вода коло нього, що вал його — море, від моря — його мур?
Настрой струни, приготуй частину, Амон, що живе в ріках, вода довкола неї, початок якої — море, і вода — її стіни,
Етіо́пія — сила його, і Єгипет, і не має кінця́. Пут та ліві́йці були тобі в по́міч, —
і Ефіопія, її сила, і Єгипет, і немає кінця втечі, і лівійці стали її помічниками.
та й він на вигна́ння пішов, у поло́н. А діти його порозби́вані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали же́реб про славних його, й всі вельможі його у кайда́ни закуті.
І вона піде полоненою в переселення, і її немовлят розіб’ють об початки всіх її доріг, і на все її преславне кинуть жереби, і всі її вельможі будуть зв’язані кайданами.
Уп'єшся і ти, будеш схо́вана, тверди́ні від ворога будеш шукати і ти!
І ти оп’янієш, і будеш зневаженою, і ти собі шукатимеш місця від ворогів.
Всі форте́ці твої, — мов ті фіґи з доспі́лими о́вочами: коли затрясу́ться, то падають в у́ста того, хто їх їсть.
Усі твої твердині, наче смоківниці, що мають охорону. Як їх потрясти, то вони впадуть у рот того, хто їсть.
Ось наро́д твій — немов ті жінки́ серед тебе: вони повідчиня́ють твоїм ворогам брами кра́ю твого, огонь пожере́ твої за́суви.
Ось твій народ у тобі — немов жінки. Брами твоєї землі неминуче будуть відкриті [1] твоїм ворогам, вогонь пожере твої засуви.
Води́ на облогу собі набери́, тверди́ні свої позміцня́й, увійди до боло́та та в глині топчи́сь, форму на цеглу візьми́ міцно в ру́ку.
Начерпай собі води для облоги, скріпи твої твердині, увійди в глину і будь потоптана в полові, скріпися понад цеглу.
Там огонь тебе з'їсть, посіче́ тебе меч, пожеру́ть тебе, наче та гу́сінь. Стань числе́нна, як гусінь, стань числе́нна, немов сарана́, —
Там тебе пожере вогонь, тебе вигубить меч, пожере тебе, наче сарана, і обтяжить, наче личинка сарани.
понамно́жуй купці́в своїх більше від зі́рок небесних, — але гусінь та знищить тебе й полети́ть!
Ти помножила свою торгівлю понад зірки неба. Личинка сарани напала і полетіла.
Вельможні твої — немов та сарана́, гетьма́ни твої — мов мошва́, що гнізди́ться по сті́нах в день хо́лоду, але сонце засвітить — і вони помандру́ють, і не пі́знане буде те місце, де вони пробува́ли.
Твоє змішання повискакувало, як безкрила сарана, як сарана, що сидить на плоті в дні холоду. Сонце зійшло — і відлетіло, і не впізнати його місця. Горе їм!
Твої па́стирі, ца́рю асирійський, посну́ли, лежать вельмо́жі твої, твій наро́д розпоро́шивсь по го́рах, — і немає кому́ позбира́ти його́.
Задрімали твої пастухи, цар Ассирії приспав твоїх сильних. Твій народ пішов у гори, і не було того, хто прийняв би.
Нема ліку для лиха твого́, рана твоя невиго́йна! Всі, що звістку про тебе почують, запле́щуть у долоні на тебе, — бо над ким твоє зло не ходило пості́йно?“
Немає зцілення для твого побиття, загноїлася твоя рана. Усі, що чують вість про тебе, заплещуть руками над тобою. Бо ж на кого завжди не находило твоє зло?