Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
„Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
            “Зроби собі дві срібні сурми; кованої роботи зробиш їх, і будуть тобі на те, щоб скликати громаду і щоб знімати табір.
            І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
            Коли засурмлять в обидві, то зійдеться до тебе вся громада коло входу в намет зборів.
            А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
            А коли засурмлять тільки в одну, то зберуться до тебе князі, тисяцькі Ізраїля.
            А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
            Коли засурмите на поготівля, двигнуться табори, розташовані на схід.
            А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
            А коли засурмите на поготівля вдруге, вирушать табори, що на південь. Сурмитимуть на сполох, коли рушатимуть у дорогу.
            А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
            Сурмитимете і тоді, коли треба буде скликати всю громаду, та тільки не так, як на поготівля.
            А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
            Сурмитимуть же сини Арона, священики, в сурми, і вони будуть вам для повсякчасного вжитку в ваших поколіннях.
            А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
            Коли підете, у вашому краї, проти ворога, що натискає на вас, то засурмите в сурми на сполох, і згадається про вас перед Господом, Богом вашим, і врятуєтеся від ворогів ваших.
            А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
            І за днів радощів ваших, і на свята ваші, і коли з'являтиметься молодик, сурмитимете ви в сурми при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших; і вони нагадуватимуть про вас перед Богом вашим: я — Господь, Бог ваш.”
            І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
            Другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця знялася хмара вгору над храминою свідоцтва.
            I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
            І сини Ізраїля рушили в мандри Синай-пустинею, і спинилась хмара у Паран-пустині.
            І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
            Рушили, отже, вперше на наказ Господній через Мойсея.
            І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
            Першим рушив прапор табору синів Юди, за полками їхніми; над військом його був Нахшон, син Амінадава.
            А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
            А над військом коліна синів Іссахара був Натанаїл, син Цуара.
            А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
            Над військом же коліна Завулона був Еліяв, син Хелона.
            І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
            І коли храмину було розібрано, вирушили сини Гершона й сини Мерарі, несучи її.
            І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
            Потім вирушив прапор табору Рувима, за полками їхніми; над військом його був Еліцур, син Шедеура.
            А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
            Над військом же коліна синів Симеона був Шелумієл, син Цурішаддая.
            А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
            А над військом коліна синів Гада був Еліясаф, син Реуела.
            І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
            Рушили й Кегатії, що несли святі речі, тож поки вони прийшли, інші вже поставили були храмину.
            І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
            По тому вирушив прапор табору синів Ефраїма, за полками їхніми; над військом їхнім був Елішама, син Амігуда.
            А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
            А над військом коліна синів Манассії був Гамлієл, син Педацура.
            А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
            Над військом же коліна Веніямина був Авідан, син Гідоні.
            І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
            Потім вирушив прапор табору синів Дана, що був іззаду, мов сторожа всім таборам, за полками їхніми; над його військом був Ахієзер, син Амішаддая.
            А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
            Над військом же коліна синів Ашера був Пагієл, син Охрана.
            А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
            А над військом коліна синів Нафталі був Ахіра, син Енана.
            Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
            Такий був похідний лад синів Ізраїля, коли вони рушили в дорогу.
            І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
            Мойсей сказав до Ховава, сина Реуела, мідіянина, свого тестя: “Ми простуємо до того місця, про яке мовив Господь: Я його дав вам. — Ходи з нами, і добре тобі буде серед нас, бо Господь обіцяв добро Ізраїлеві.”
            Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
            А той до нього й каже: “Не піду я з вами, я піду радше в мою землю, в мій рідний край.”
            А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
            Мойсей і каже: “Не покидай нас, прошу тебе, ти бо знаєш, де нам ставати табором у пустелі, то й будеш нам очима.
            І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
            Тож як підеш із нами, то ті блага, які вчинить нам Господь, ми вчинимо й тобі.”
            І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
            І двигнулися вони від Господньої гори три дні дороги, і кивот Господнього завіту йшов три дні дороги перед ними, щоб знайти їм місце для постою.
            А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
            І хмара Господня була над ними вдень, коли рушали вони табором.
            І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
            А як рушав ковчег, мовив Мойсей: “Устань, Господи! Нехай розсипляться вороги твої! Нехай розбіжаться від обличчя твого ті, що ненавидять тебе!”