Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І зняла́ зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
И подняло все общество вопль, и плакал народ во всю ту ночь;
І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині!
и роптали на Моисея и Аарона все сыны Израилевы, и всё общество сказало им: о, если бы мы умерли в земле Египетской, или умерли бы в пустыне сей!
І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“
и для чего Господь ведёт нас в землю сию, чтобы мы пали от меча? жены наши и дети наши достанутся в добычу врагам; не лучше ли нам возвратиться в Египет?
І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“
И сказали друг другу: поставим себе начальника и возвратимся в Египет.
I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
И пали Моисей и Аарон на лица свои пред всем собранием общества сынов Израилевых.
А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
И Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин, из осматривавших землю, разодрали одежды свои
та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший!
и сказали всему обществу сынов Израилевых: земля, которую мы проходили для осмотра, очень, очень хороша;
Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом.
если Господь милостив к нам, то введёт нас в землю сию и даст нам её — эту землю, в которой течёт молоко и мёд;
Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх!
только против Господа не восставайте и не бойтесь народа земли сей; ибо он достанется нам на съедение: защиты у них не стало, а с нами Господь; не бойтесь их.
І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам...
И сказало всё общество: побить их камнями! Но слава Господня явилась в скинии собрания всем сынам Израилевым.
І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього?
И сказал Господь Моисею: доколе будет раздражать Меня народ сей и доколе будет он не верить Мне при всех знамениях, которые делал Я среди его?
Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“.
Поражу его язвою, и истреблю его, и произведу от тебя народ многочисленнее и сильнее его.
І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей,
Но Моисей сказал Господу: услышат Египтяне, из среды которых Ты силою Твоею вывел народ сей,
та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —
и скажут жителям земли сей, которые слышали, что Ты, Господь, находишься среди народа сего, и что Ты, Господь, даёшь им видеть Себя лицом к лицу, и облако Твоё стоит над ними, и Ты идёшь пред ними днём в столпе облачном, а ночью в столпе огненном;
якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
и если Ты истребишь народ сей, как одного человека, то народы, которые слышали славу Твою, скажут:
Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині.
«Господь не мог ввести народ сей в землю, которую Он с клятвою обещал ему, а потому и погубил его в пустыне».
А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
Итак, да возвеличится сила Господня, как Ты сказал, говоря:
„Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“.
«Господь долготерпелив и многомилостив, прощающий беззакония и преступления, и не оставляющий без наказания, но наказывающий беззаконие отцов в детях до третьего и четвёртого рода».
Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“
Прости грех народу сему по великой милости Твоей, как Ты прощал народ сей от Египта доселе.
А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм.
И сказал Господь Моисею: прощаю по слову твоему;
Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край.
но жив Я, и славы Господней полна вся земля:
Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
все, которые видели славу Мою и знамения Мои, сделанные Мною в Египте и в пустыне, и искушали Меня уже десять раз, и не слушали гласа Моего,
поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́!
не увидят земли, которую Я с клятвою обещал отцам их; все, раздражавшие Меня, не увидят её;
Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним.
но раба Моего, Халева, за то, что в нём был иной дух, и он совершенно повиновался Мне, введу в землю, в которую он ходил, и семя его наследует её;
А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“
Амаликитяне и Хананеи живут в долине; завтра обратитесь и идите в пустыню к Чермному морю.
І Господь промовляв до Мойсея й до Ааро́на, говорячи:
И сказал Господь Моисею и Аарону, говоря:
„Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
доколе злому обществу сему роптать на Меня? ропот сынов Израилевых, которым они ропщут на Меня, Я слышу.
Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам.
Скажи им: живу Я, говорит Господь: как говорили вы вслух Мне, так и сделаю вам;
У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене.
в пустыне сей падут тела ваши, и все вы, исчисленные, сколько вас числом, от двадцати лет и выше, которые роптали на Меня,
Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового.
не войдёте в землю, на которой Я, подъемля руку Мою, клялся поселить вас, кроме Халева, сына Иефонниина, и Иисуса, сына Навина;
А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили.
детей ваших, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, Я введу туда, и они узнают землю, которую вы презрели,
А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині.
а сыны ваши будут кочевать в пустыне сорок лет, и будут нести наказание за блудодейство ваше, доколе не погибнут все тела ваши в пустыне;
Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
по числу сорока дней, в которые вы осматривали землю, вы понесёте наказание за грехи ваши сорок лет, год за день, дабы вы познали, что значит быть оставленным Мною.
Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“.
Я, Господь, говорю, и так и сделаю со всем сим злым обществом, восставшим против Меня: в пустыне сей все они погибнут и перемрут.
А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край,
И те, которых посылал Моисей для осмотрения земли, и которые, возвратившись, возмутили против него всё сие общество, распуская худую молву о земле,
то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем.
сии, распустившие худую молву о земле, умерли, быв поражены пред Господом;
А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край.
только Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин, остались живы из тех мужей, которые ходили осматривать землю.
І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі!
И сказал Моисей слова сии пред всеми сынами Израилевыми, и народ сильно опечалился.
І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“.
И, встав рано поутру, пошли на вершину горы, говоря: вот, мы пойдём на то место, о котором сказал Господь, ибо мы согрешили.
А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться!
Моисей сказал: для чего вы преступаете повеление Господне? это будет безуспешно;
Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами.
не ходите, ибо нет среди вас Господа, чтобы не поразили вас враги ваши;
Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“.
ибо Амаликитяне и Хананеи там пред вами, и вы падёте от меча, потому что вы отступили от Господа, и не будет с вами Господа.
Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру.
Но они дерзнули подняться на вершину горы; ковчег же завета Господня и Моисей не оставляли стана.