Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І взяли Коре́й, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Дата́н, і Авіро́н, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Руви́мові,
Korah’s Rebellion
One day Korah son of Izhar, a descendant of Kohath son of Levi, conspired with Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On son of Peleth, from the tribe of Reuben.
One day Korah son of Izhar, a descendant of Kohath son of Levi, conspired with Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On son of Peleth, from the tribe of Reuben.
та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдеся́т мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закли́кувані на збори, люди вельможні.
They incited a rebellion against Moses, along with 250 other leaders of the community, all prominent members of the assembly.
І зібра́лися вони на Мойсея та на Ааро́на, та й сказали до них: „До́сить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Госпо́дь! І чому́ ви несе́теся понад зборами Господніми?“
They united against Moses and Aaron and said, “You have gone too far! The whole community of Israel has been set apart by the LORD, and he is with all of us. What right do you have to act as though you are greater than the rest of the LORD’s people?”
І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
When Moses heard what they were saying, he fell face down on the ground.
І промовив він до Коре́я та до всієї громади його, говорячи: „Уранці Господь дасть знати, хто́ Його та хто́ святий, щоб набли́зити його до Себе; а кого вибере, того Він і набли́зить до Себе.
Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Коре́ю та вся громадо твоя́,
Korah, you and all your followers must prepare your incense burners.
і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, — той чоловік, що Господь його вибере, — він святий. До́сить вам, Левієві сини!“
Light fires in them tomorrow, and burn incense before the LORD. Then we will see whom the LORD chooses as his holy one. You Levites are the ones who have gone too far!”
І сказав Мойсей до Корея: „Слухайте ж, Левієві сини, —
Then Moses spoke again to Korah: “Now listen, you Levites!
чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб набли́зити вас до Се́бе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
Does it seem insignificant to you that the God of Israel has chosen you from among all the community of Israel to be near him so you can serve in the LORD’s Tabernacle and stand before the people to minister to them?
І Він набли́зив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й свяще́нства?
Korah, he has already given this special ministry to you and your fellow Levites. Are you now demanding the priesthood as well?
Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Ааро́н, — що́ він, що ви ремствуєте проти нього?“
The LORD is the one you and your followers are really revolting against! For who is Aaron that you are complaining about him?”
I послав Мойсей та Ааро́н закли́кати Дата́на й Авіро́на, синів Еліявових, та сказали вони: „Не ви́йдемо!
Then Moses summoned Dathan and Abiram, the sons of Eliab, but they replied, “We refuse to come before you!
Чи мало того, що ти вивів нас із кра́ю, який тече́ молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельмо́жею?
Isn’t it enough that you brought us out of Egypt, a land flowing with milk and honey, to kill us here in this wilderness, and that you now treat us like your subjects?
Ти не впровадив нас ані до кра́ю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля́ та виноградники. Чи ти ви́береш очі цим лю́дям? Не вийдемо!“
А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: „Не обернися до їхнього прино́шення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!“
Then Moses became very angry and said to the LORD, “Do not accept their grain offerings! I have not taken so much as a donkey from them, and I have never hurt a single one of them.”
І сказав Мойсей до Коре́я: „Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Ааро́н узавтра.
And Moses said to Korah, “You and all your followers must come here tomorrow and present yourselves before the LORD. Aaron will also be here.
І візьміть кожен свою кади́льницю, і покладіть на неї кадила та й принесе́те перед Господнє лице кожен кади́льницю свою, двісті й п'ятдеся́т кадильниць, і ти та Ааро́н, кожен кадильницю свою“.
You and each of your 250 followers must prepare an incense burner and put incense on it, so you can all present them before the LORD. Aaron will also bring his incense burner.”
І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
І Коре́й зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
Meanwhile, Korah had stirred up the entire community against Moses and Aaron, and they all gathered at the Tabernacle entrance. Then the glorious presence of the LORD appeared to the whole community,
„Відділіться від цієї громади, — Я винищу їх умить!“
“Get away from all these people so that I may instantly destroy them!”
А вони попа́дали на обличчя свої та й сказали: „Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?“
But Moses and Aaron fell face down on the ground. “O God,” they pleaded, “you are the God who gives breath to all creatures. Must you be angry with all the people when only one man sins?”
„Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця ме́шкання Коре́я, Дата́на й Авіро́на!“
“Then tell all the people to get away from the tents of Korah, Dathan, and Abiram.”
І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним ста́рші Ізраїлеві.
So Moses got up and rushed over to the tents of Dathan and Abiram, followed by the elders of Israel.
І він промовляв до громади, говорячи: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всьо́го, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!“
“Quick!” he told the people. “Get away from the tents of these wicked men, and don’t touch anything that belongs to them. If you do, you will be destroyed for their sins.”
І вони відступи́лися від місця ме́шкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Дата́н та Авіро́н вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки́ їх, і сини їх, та діти їхні.
So all the people stood back from the tents of Korah, Dathan, and Abiram. Then Dathan and Abiram came out and stood at the entrances of their tents, together with their wives and children and little ones.
І сказав Мойсей: „Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла́ ці, що вони не з моєї ви́гадки.
And Moses said, “This is how you will know that the LORD has sent me to do all these things that I have done — for I have not done them on my own.
Якщо вони повмирають, як умирає кожна люди́на, і їх спіткає доля кожної люди́ни, то не Господь послав мене!
If these men die a natural death, or if nothing unusual happens, then the LORD has not sent me.
А коли Господь створить щось нове́, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зі́йдуть живі до шео́лу, то пізнаєте, що люди обра́зили Господа“.
І сталося, як скінчи́в він говорити всі ці слова́, то розступи́лася та земля, що під ними!
He had hardly finished speaking the words when the ground suddenly split open beneath them.
А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми́ їхні, і кожну люди́ну, що Кореєва, та ввесь їх має́ток.
The earth opened its mouth and swallowed the men, along with their households and all their followers who were standing with them, and everything they owned.
І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шео́лу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!
So they went down alive into the grave, along with all their belongings. The earth closed over them, and they all vanished from among the people of Israel.
А ввесь Ізра́їль, що був навко́ло них, повтікав на їхній крик, бо казали: „Щоб земля не поглинула й нас!“
All the people around them fled when they heard their screams. “The earth will swallow us, too!” they cried.