Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
„Пімсти́ мідіяні́там за кривду Ізра́їлевих синів, по́тім бу́деш прилу́чений до своєї рідні́“.
“Помстись на мідіянах за синів Ізраїля, і тоді приєднаєшся до своїх предків.”
І промовив Мойсей до наро́ду, гово́рячи: „Озбройте з-поміж себе людей для ві́йська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пі́мсту на мідіян.
Тож Мойсей звернувся до народу: “Озбройте людей поміж вами на війну, і нехай ідуть на мідіян, щоб виконати Господню помсту на мідіянах.
По тисячі з пле́мені зо всіх Ізраїлевих племе́н пошле́те до війська“.
По тисячі чоловік із кожного коліна, від усіх колін Ізраїля, поставите до війська.”
І були призна́чені з Ізраїлевих тисяч — тисяча з племені — дванадцять тисяч узброєних для війська.
І вибрали з-поміж тисяч Ізраїля по тисячі з коліна, 12 000 озброєних на війну.
I послав їх Мойсей — тисячу з кожного племени — до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий по́суд, і су́рми для су́рмлення в його руці.
І вислав Мойсей їх, по тисячі з коліна, на війну, їх і Пінхаса, сина священика Єлеазара; і святий посуд, і сурми для сполоху були з ним.
I ру́шили війною па Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабива́ли кожного чоловічої статі.
Вирушили вони в похід проти мідіян, як заповідав Господь Мойсеєві, і повбивали всіх чоловіків.
І крім тих забитих, позабивали мідія́нських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, — п 'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
Поміж іншими полеглими вбили вони царів мідіянських: Еві, Рекема, Цура, Хура та Реву — п'ятьох царів мідіянських; так само й Валаама, сина Беора, вбили вони мечем.
І полони́ли Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх діте́й, і всю їхню худобу, і всі їхні стада́ та ввесь їх має́ток пограбува́ли.
Позабирали сини Ізраїля в полон мідіянське жіноцтво та дітей, і всю скотину, й отари та здобутки їхні пограбували.
А всі їхні міста по їхніх оса́дах та всі їхні оселі попали́ли огнем.
Усі ж міста їхні, де вони жили, з усіма їхніми оселями, спалили вогнем.
І позабирали вони все захо́плене й усю здо́бич, людей та худобу.
Узяли вони всю здобич і все награбоване, людей і товар
І вони привели́ до Мойсея й до священика Елеаза́ра та до громади Ізраїлевих синів полоне́них і здо́бич, і захо́плене до табо́ру, до моавських степі́в, що над приєрихо́нським Йорда́ном.
та й привели бранців, награбоване й здобич до Мойсея та до Єлеазара священика й до громади синів Ізраїля у табір, на степах моавських, що над Йорданом, проти Єрихону.
І вийшли Мойсей і священик Елеаза́р та всі начальники громади назустріч їм поза та́бір.
І вийшли Мойсей, священик Єлеазар та всі князі громадські аж поза табір їм назустріч.
І розгнівався Мойсей на військо́вих провідникі́в, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
І розгнівався Мойсей на воєводів, на тисячників та на сотників, які повернулися з військового походу,
І сказав до них Мойсей: „Чи ви позоставили живими всіх жіно́к?
та й каже до них: “Ви зоставили живими всіх жінок.
Тож вони були́ для Ізраїлевих синів — за радою Валаама — причиною на відсту́плення від Господа через Пеора! І була пора́зка в Господній громаді.
Таж то вони, за порадою Валаама, звели синів Ізраїля відступити від Господа заради Пеора; тим і кинулась пошесть на Господню громаду.
А тепер позабивайте кожного хлопця між ді́тьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ло́жі, повбивайте.
Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі й усіх жінок, що спізнали чоловіка, також повбивайте.
А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ло́жа, зоставте живими для себе.
А всіх дітей жіночої статі, що ще не знали чоловіка, позоставляйте живими для себе.
А ви пробудьте поза табо́ром сім день. Кожен, хто забив кого́, і кожен, хто доторкався тру́па, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бра́нці.
Самі ж розташуйтеся поза табором сім день; кожен, хто вбив чоловіка, і кожен, хто приторкнувся до вбитого, — всі ви очиститесь на третій день і на сьомий, ви самі й бранці ваші.
І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну́ річ, і все зроблене з кози́ної вовни, і кожну дерев'я́ну річ“.
І всяку одіж і всяку річ із шкури й усе, що зроблено з козячої шерсти, ще й усяку дерев'яну посудину теж очистите.”
І сказав священик Елеаза́р во́їнам, що ходили на війну: „Оце постанова зако́ну, що Господь наказав був Мойсеєві:
А й священик Єлеазар сказав до бійців, що виправлялись у похід: “Ось установа закону, що Господь заповідав Мойсеєві:
Тільки золото й срібло, мідь, залізо, ци́ну та олово,
Золото, срібло, мідь, залізо, цинк та оливо,
кожну річ, що видержить в огні, перепрова́дите через огонь, — і стане чиста, тільки перше очища́льною водою очи́ститься; а все, що не виде́ржує огню, перепрова́дите через воду.
усе, що витримує вогонь, переведете крізь вогонь, і буде воно чистим, та нехай буде очищене також і очищаючою водою; а все те, що не витримує вогню, переведете крізь воду.
І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому вві́йдете до табо́ру“.
Виперете на собі одяг сьомого дня і станете чисті, а тоді ввійдете до табору.”
„Перелічи здо́бич бра́нців між людьми́ й між худобою ти й священик Елеаза́р та голови ба́тьківських домів громади.
“Перелічіть, ти, Єлеазар священик і голови родин усієї громади, скільки було взято в полон людей та скотини,
І поділиш ту здо́бич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
і поділіть здобич по половині між тими, хто воювали, хто ходили в похід, та між рештою громади.
І принесеш дани́ну для Господа від військо́вих, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від люди́ни й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібно́ї.
Від бійців, що виправлялись у похід, візьмеш данину для Господа: одне з п'ятисот, з людей, з великої скотини, з ослів та з дрібної скотини.
З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє прино́шення.
Візьмеш її з їхньої половини та й оддаси священикові Єлеазарові — як жертву возношення Господеві.
А з половини Ізраїлевих синів ві́зьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти — з люди́ни, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібно́ї, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії“.
А з половини, що припаде синам Ізраїля, візьмеш одне з п'ятдесяти, з людей, з великої скотини, з ослів, з дрібної скотини та з усякої іншої скотини, і віддаси левітам, що пильнують службу біля Господнього житла.”
І зробив Мойсе́й та священик Елеаза́р, як Господь наказав був Мойсе́єві.
І зробили Мойсей та Єлеазар священик так, як заповідав Господь Мойсеєві.
І була здо́бич, позостале грабунку, що захопи́ли були́ військо́ві: дрібної худоби — шістсо́т тисяч і сімдеся́т тисяч і п'ять тисяч.
Було ж здобичі, що зосталась від захопленого військовим людом, дрібної скотини 675 000,
А душ лю́дських із жінок, що не пізнали мужеського ло́жа, усіх душ — тридцять і дві тисячі.
а жінок, що не знали чоловічого ложа, всіх 32 000 душ.
І була половина, ча́стка тих, що вхо́дили до війська, число худоби дрібно́ї — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
Половина, тобто пай тих, що виправлялись на війну, була: дрібного скота 337500;
І була дани́на для Господа з худоби дрібної, — шість сотень сімдесят і п'ять.
а данина для Господа з дрібної скотини була 675;
А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня дани́на для Господа — сімдесят і двоє.
великого скота 36000, а данина для Господа 72;
А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня дани́на для Господа — шістдеся́т і один.
ослів 30 500, а данина для Господа 61;
А душ лю́дських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа — тридцять і дві душі.
людей же було 16000, а данина для Господа 32 душі.
І дав Мойсей дани́ну Господнього прино́шення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
Мойсей же віддав священикові Єлеазарові данину на жертву возношення Господеві, як повелів Господь Мойсеєві.
І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну, —
А половина, що випала синам Ізраїля, яку Мойсей відділив від половини, що припала військовим людям,
і була грома́дська половина з дрібної худоби — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
тобто половина, що пішла громаді, була: дрібного скота 337 500;
і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одно́го з п'ятидесяти з люди́ни та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторо́жу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
З половини, що випала синам Ізраїля, взяв Мойсей одне з п'ятидесяти, з людей та скотини, та й віддав левітам, що пильнували службу в Господній храмині, як заповідав Господь Мойсеєві.
, І прийшли до Мойсея старши́ни над тисячами війська, тисячники та сотники,
Приступили до Мойсея воєводи, що проводили в поході, тисячники та сотники,
та й сказали Мойсеєві: „Твої раби перелічили військо́вих, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракува́ло.
та й кажуть до нього: “Слуги твої перелічили всіх вояків, які були доручені нам, і не бракує в нас ні одного чоловіка.
І ми прине́сли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжо́к на ноги, і нараме́нник, пе́рстень, сере́жки та наши́йника на очищення наших душ перед Господнім лицем“.
отож ми й приносимо Господеві дар, що хто знайшов із золотих речей: обручки, ланцюжки, перстені, сережки й намиста, щоб відправити за наші душі покуту перед Господом.”
І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зро́блену річ.
Мойсей же та Єлеазар священик узяли в них те золото: все то речі майстерної роботи.
І було́ всього золота прино́шення, що прине́сли для Господа, — шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
Усього ж золота, що його тисячники та сотники принесли в жертву возношення Господеві, було 16 750 шеклів.
Військо́ві грабува́ли кожен для себе.
А прості військові затримали взяту собі здобич, тільки для себе.
І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і вне́сли його до скинії заповіту, — па́м'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
І взяли Мойсей та Єлеазар священик золото в тисячників і сотників та й внесли його у намет зборів — як спомин від синів Ізраїля перед Господом.