Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 11) | (Матвія 13) →

Переклад Огієнка

Сучасний переклад

  • Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
  • Тоді ж, одного суботнього дня, Ісус проходив пшеничним полем. Його учні зголодніли й почали зривати пшеничні колоски та їсти зерно.
  • Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
  • Побачивши це, фарисеї сказали Йому: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»
  • А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
  • Тоді Ісус запитав їх: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли?
  • Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
  • Вони ввійшли до дому Божого і з’їли священні хліби, що були наготовані Богові, хоч ті підношення, за Законом, ніхто не міг їсти, крім священиків.
  • Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
  • Та хіба не читали ви у Законі Мойсеєвому про те, як у суботу священики в Храмі порушують закон про суботу і провини не мають?
  • А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
  • Але кажу Я вам, тут щось величніше, ніж Храм.
  • Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
  • Якби ви розуміли, що означають слова Святого Писання: „Я хочу милосердя, а не пожертв”, — то не судили б невинних, бо Син Людський — Господь і над суботою».
  • Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
  • І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
  • Тоді Ісус пішов звідти до синагоги.
  • І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
  • Там був чоловік з усохлою рукою. Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він порушує Закон. Тож вони спитали Ісуса: «Чи дозволено Законом Мойсеєвим зціляти в суботу?» [33]
  • А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
  • Та Він відповів їм: «Кожний з вас витягне вівцю з ями, якщо вона впаде туди в суботу.
  • А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
  • А людина — значно важливіша за вівцю. Отже, Закон Мойсеїв дозволяє робити добро в суботу».
  • І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
  • Тоді Ісус сказав сухорукому: «Простягни руку свою!» І той простягнув її, і вона стала знову здоровою, як і друга.
  • Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
  • Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.
  • А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
    Ісус уздоровля́є недужих
    І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.
  • Довідавшись про наміри фарисеїв, Ісус подався звідти геть. І великий натовп ішов слідом, та Він зцілював усіх недужих.
  • А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
  • Але ж Він попередив їх, щоб не розголошували, хто Він такий.
  • щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
  • Це сталося, щоб збулося сказане пророком Ісаєю:
  • „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
  • «Ось Мій слуга, Якого Я обрав; Мій улюблений, Якого вподобав. Я вкладу в Нього Дух Свій, і Він проголосить справедливість народам.
  • Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
  • Він не буде сперечатися або кричати, і ніхто не чутиме Його голосу на вулицях.
  • Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
  • Він не зламає навіть тріснутої очеретини, не загасить тліючої свічки, аж доки не зробить так, щоб справедливість перемогла.
  • І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
  • І всі народи покладатимуть на Нього надії».
  • Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
  • Опісля люди привели до Ісуса німого й сліпого чоловіка, одержимого нечистим духом, і Він зцілив його. Той прозрів і почав говорити.
  • І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
  • Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Чи Він не Син Давидів?»
  • Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
  • Почувши це, фарисеї сказали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула,[34] володаря демонів!»
  • А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
  • Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине; ніякі місто чи родина, де немає миру й злагоди, не виживуть.
  • І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
  • І якщо сатана виганяє сатану, [35] то він виступає супроти самого себе. То яким же чином його царство може встояти?
  • І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
  • І якщо це правда, що Я виганяю бісів силою Вельзевула, то чиєю силою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими!
  • А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
  • З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих силою Духа Божого, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
  • Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
  • Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря.
  • Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
  • Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає.
  • Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
  • Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення.
  • І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!
  • Якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, то це можна простити, та якщо хтось поганить ім’я Духа Святого, то цього ніколи простити не можна — ні зараз, ні у майбутньому».
  • Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
  • «Треба мати добре дерево, щоб були добрі плоди. Та якщо у вас погане дерево, то й плоди будуть поганими, бо дерево впізнають по його плодах.
  • Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
  • Ви — виплодки зміїні! Як можете ви говорити добрі речі, самі лишаючись злими? Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце.
  • Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
  • Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця.
  • Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
  • Але кажу Я вам, що в Судний День люди муситимуть відповісти за кожне необачно сказане слово.
  • Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
  • За словами своїми будете виправдані й за словами своїми будете засуджені».
  • Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
  • Тоді деякі книжники й фарисеї мовили до Ісуса: «Вчителю, ми хочемо побачити знамення від Тебе».
  • А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
  • Але Він відповів їм: «Лише лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійсненно, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони.[36]
  • Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
  • Бо так само, як Йона перебував у череві морської потвори три дні й три ночі, так і Син Людський перебуватиме в могилі три дні й три ночі.
  • Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
  • В Судний День люди Ниневії [37] встануть проти людей, які живуть сьогодні, і визнають їх винними, бо вони, ниневійці, розкаялися у відповідь на Йонине повчання. А тут є Хтось величніший за Йону.
  • Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
  • В Судний День цариця Півдня [38] стане проти людей цього покоління й засудить їх, бо вона сама прийшла здалеку, щоб послухати мудрості Соломонової. А тут є Хтось величніший ніж Соломон!»
  • А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
  • «Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку, та не знаходить його.
  • Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
  • І тоді каже: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”. Отже, він повертається і знаходить місце своє порожнім, виметеним і прибраним.
  • Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
  • Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу. Це ж саме станеться з поганими людьми, які живуть тепер».
  • Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
  • Поки Ісус отак промовляв, Його мати й брати прийшли і зупинилися надворі, бажаючи з Ним говорити.
  • І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
  • Хтось сказав Ісусу: «Поглянь! Он мати й брати Твої чекають зовні і бажають поговорити з Тобою».
  • А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
  • У відповідь Ісус сказав: «Хто є Моєю матір’ю і братами Моїми?»
  • І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
  • Тоді Він простяг руку до Своїх учнів, кажучи: «Ось вони: Моя мати і брати Мої!
  • Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
  • Хто виконує волю Мого Отця Небесного, той і є Моїм істинним братом, сестрою і матір’ю!»

  • ← (Матвія 11) | (Матвія 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025