Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,
до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
сказав им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; и тотчас найдёте ослицу привязанную и молодого осла с нею; отвязав, приведите ко Мне;
А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлёт их.
А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
Всё же сие было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:
„Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
«Скажите дщери Сионовой: се, Царь твой грядёт к тебе кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной».
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус:
Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
Множество же народа постилали свои одежды по дороге, а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге;
А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
народ же, предшествовавший и сопровождавший, восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних!
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
И когда вошёл Он в Иерусалим, весь город пришёл в движение и говорил: кто Сей?
А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
Народ же говорил: Сей есть Иисус, Пророк из Назарета Галилейского.
Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
И вошёл Иисус в храм Божий и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы меновщиков и скамьи продающих голубей,
І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.
и говорил им: написано, — дом Мой домом молитвы наречётся; а вы сделали его вертепом разбойников.
I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.
А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
Видев же первосвященники и книжники чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: «осанна Сыну Давидову!» — вознегодовали
та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?
и сказали Ему: слышишь ли, что они говорят? Иисус же говорит им: да! разве вы никогда не читали: «из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу»?
І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
И, оставив их, вышел вон из города в Вифанию и провёл там ночь.
І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.
и увидев при дороге одну смоковницу, подошёл к ней и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: да не будет же впредь от тебя плода вовек. И смоковница тотчас засохла.
А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
Увидев это, ученики удивились и говорили: как это тотчас засохла смоковница?
Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
Иисус же сказал им в ответ: истинно говорю вам, если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что сделано со смоковницею, но если и горе сей скажете: «поднимись и ввергнись в море», — будет;
І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите.
А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
И когда пришёл Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: какой властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал такую власть?
Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю;
Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
крещение Иоанново откуда было: с небес, или от человеков? Они же рассуждали между собою: если скажем: «с небес», то Он скажет нам: «почему же вы не поверили ему?»
А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
а если сказать: «от человеков», — боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка.
І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
И сказали в ответ Иисусу: не знаем. Сказал им и Он: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.
А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: «сын! пойди сегодня работай в винограднике моём».
А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
Но он сказал в ответ: «не хочу»; а после, раскаявшись, пошёл.
І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
И подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: «иду, государь», и не пошёл.
Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
Который из двух исполнил волю отца? Говорят Ему: первый. Иисус говорит им: истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперёд вас идут в Царство Божие,
Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
ибо пришёл к вам Иоанн путём праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.
Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
Выслушайте другую притчу: был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнёс его оградою, выкопал в нём точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.
Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды;
Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
виноградари, схватив слуг его, иного прибили, иного убили, а иного побили камнями.
Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.
Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
Наконец, послал он к ним своего сына, говоря: «постыдятся сына моего».
Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: «это наследник; пойдём, убьём его и завладеем наследством его».
І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
И, схватив его, вывели вон из виноградника и убили.
Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
Итак, когда придёт хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?
Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
Говорят Ему: злодеев сих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои.
Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
Иисус говорит им: неужели вы никогда не читали в Писании: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла? Это от Господа, и есть дивно в очах наших»?
Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
Потому сказываю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его;
І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
и тот, кто упадёт на этот камень, разобьётся, а на кого он упадёт, того раздавит.
А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
И, слышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он о них говорит,