Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
И опять Иисус стал говорить им притчами. Он сказал:
„Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
"Царство Небесное подобно царю, устроившему свадебный пир для своего сына.
І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
Он послал слуг созвать гостей на пир, но те не захотели прийти.
Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
Он снова послал слуг с наказом сказать тем, кого он пригласил: "Послушайте, всё приготовлено для пира, заколоты откормленные тельцы и быки, всё готово. Приходите на свадебный пир".
Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
Но те, кого они приглашали, не послушали их и разошлись по своим делам. Один пошёл работать в поле, другой пошёл в свою лавку,
А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
прочие же схватили царских слуг и избили их до смерти.
І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Царь рассердился. Он послал своих солдат, и те убили убийц и сожгли их город.
Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
Тогда он сказал своим слугам: "Все готово для свадебного пира, но те, кого пригласили, оказались недостойны.
Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
Так пойдите же на все перекрёстки и зазывайте всех прохожих ко мне на пир".
І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
Тогда слуги вышли на улицу и созвали всякого народу, и хороших людей и плохих, и пиршественный зал наполнился гостями.
Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
Царь вышел посмотреть на своих гостей и увидел среди них человека в одежде, не подходящей для праздника.
та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.
Царь сказал ему: "Друг, как же ты попал сюда не в праздничной одежде?". Тот молчал.
Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
Тогда царь приказал своим слугам: "Свяжите его по рукам и ногам и бросьте во тьму наружную, где рыдают и скрежещут зубами".
Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
Тогда фарисеи вышли и стали совещаться о том, как бы поймать Иисуса на слове.
І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
Они послали к Нему своих учеников вместе с иродианами. Ученики сказали: "Учитель, мы знаем, что Ты правдив, что истинно учишь пути Божьему и не заботишься о том, что скажут о Тебе другие, ибо Ты неподкупен.
Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
Скажи нам, как Тебе кажется, правильно ли платить налоги кесарю или нет?"
А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
Иисус знал об их недобрых намерениях и потому сказал: "Лицемеры! Зачем стараетесь поймать Меня на слове?
Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
Покажите Мне монету, которой платите налоги". Ему принесли серебряную монету.
А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
Тогда Он спросил их: "Чьё на ней изображение и чьё имя?"
Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
Они сказали: "Кесаря". И тогда Он сказал им: "Так отдайте кесарю кесарево, а Богу — Божье".
А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
Услышав это, они удивились и, оставив Его, ушли.
Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
В тот день пришли к Нему саддукеи, которые утверждают, что воскресения нет.
та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
Они задали Ему такой вопрос: "Учитель, Моисей учил: Если человек умрёт бездетным, то его брат, как самый близкий родственник, должен жениться на его вдове и иметь с ней детей для продолжения рода своего умершего брата.
Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
Нас было семеро братьев. Первый из нас женился, а потом умер, и так как у него не было детей, его вдову взял себе в жёны другой брат.
Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
То же самое случилось и со вторым, и с третьим братом, и так умерли все семеро братьев,
Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
И вот мы хотим спросить: в будущей жизни, после воскресения, кому из семерых будет она женой? Ведь все они жили с ней".
Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
В ответ Иисус сказал им: "Заблуждаетесь, ибо не знаете ни Писаний, ни силы Божьей.
Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
В будущей жизни люди не будут ни жениться, ни выходить замуж. Вместо того они будут подобны ангелам на небе.
А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
Что же касается воскресения из мёртвых, то разве не читали вы, что сказал Бог на благо вам?
„Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
Он сказал: "Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова". Он — Бог не мёртвых,
Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
Когда фарисеи услышали, как Он поставил саддукеев в тупик Своим ответом, то собрались вместе.
І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
Один из них, знаток закона, испытывая Иисуса, спросил Его:
„Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
"Учитель, какая самая важная заповедь в законе?"
Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
Он ответил ему: "Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всей душой твоей и всем разумом твоим".
А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
Есть вторая заповедь, похожая на эту: "Возлюби ближнего, как самого себя".
На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
Весь закон и все учения пророков зиждутся на этих двух заповедях".
і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
"Что вы думаете о Христе? Чей Он сын?" Они сказали Ему: "Сын Давидов".
Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
Он сказал им: "Как же это Давид, вдохновлённый Духом, называл Его Господом, говоря:
„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
"Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня, и Я повергну врагов Твоих к ногам Твоим"?
Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
Так если Давид называл Его Господом, как же Он может быть Сыном?"