Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
Тогда Небесное Царство будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.
Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
Глупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.
А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
А умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.
А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
Жених задержался, и они все стали дремать и заснули.
А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
Около полуночи раздался крик: «Жених идет! Выходите встречать его!»
Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
Девушки проснулись и стали поправлять свои лампы.
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
Глупые сказали умным: «Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут».
Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
«Нет, — ответили те, — если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите».
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
Только они ушли за маслом, пришел жених. Девушки с зажженными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.
А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
Позже вернулись и остальные девушки и стали просить: «Господин! Господин! Открой нам!»
Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
Но жених ответил: «Говорю вам истину: я не знаю вас».
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
Поэтому бодрствуйте: ведь вы не знаете ни дня, ни часа, в который придет Сын Человеческий.139
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
Тогда будет, как у того человека, который, отправляясь в далекое путешествие, созвал своих слуг и поручил им свое имущество.
І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
Одному он дал пять талантов, другому — два, третьему один, каждому по его способностям, а сам уехал.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
Получивший пять талантов сразу пошел, вложил деньги в дело и приобрел еще пять.
Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
Получивший два таланта тоже приобрел еще два.
А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
А тот, который получил один талант, пошел, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
Прошло много времени, и вот хозяин этих слуг вернулся и потребовал у них отчета.
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
Человек, которому было доверено пять талантов, принес и другие пять: «Смотри, — сказал он хозяину, — ты доверил мне пять талантов, и я выручил еще пять!»
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
Пришел и человек с двумя талантами. «Хозяин, — сказал он, — ты доверил мне два таланта, смотри, я выручил еще два!»
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
Затем пришел и тот, кому был доверен один талант. «Господин, — говорит он, — я знал, что ты человек суровый, жнешь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.
І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
Я очень боялся и поэтому пошел и спрятал твой талант в землю. Вот то, что тебе принадлежит».
І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
Хозяин же ответил: «Злой и ленивый слуга! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать их мне с прибылью.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
Заберите у него этот талант и отдайте тому, у кого десять талантов.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
Потому что каждому, у кого есть, будет дано еще, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
Выбросьте этого негодного слугу вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов».
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Когда Сын Человеческий придет в Своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле Своей славы.
І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
Перед Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.
І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
Овец Он соберет по правую сторону от Себя, а козлов — по левую.
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
Тогда Царь скажет тем, кто по правую сторону: «Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство — Царство, приготовленное вам еще от создания мира.
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
Потому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я был странником, и вы приютили Меня.
Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в темнице, и вы пришли навестить Меня».
Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
Тогда праведные скажут: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
Когда мы видели Тебя странником и приютили Тебя, или видели нагим и одели?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
Когда мы видели Тебя больным или в темнице и навестили Тебя?»
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
Царь им ответит: «Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне».
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
Тогда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: «Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.
Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
Потому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;
мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
Я был странником, и вы не приютили Меня; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в темнице, и вы не навестили Меня».
Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
Они тоже спросят: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или был странником, или нуждался в одежде, или был болен, или в темнице, и мы не помогли Тебе?»
Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
Он им ответит: «Говорю вам истину: все, чего вы не сделали для одного из наименьших, вы не сделали Мне».