Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.
Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла.
А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих.
А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
И как жених замедлил, то задремали все и уснули.
А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
Но в полночь раздался крик: «вот, жених идёт, выходите навстречу ему».
Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
Тогда встали все девы те и поправили светильники свои.
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
Неразумные же сказали мудрым: «дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут».
Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
А мудрые отвечали: «чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе».
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
Когда же пошли они покупать, пришёл жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились;
А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
после приходят и прочие девы, и говорят: «Господи! Господи! отвори нам».
Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
Он же сказал им в ответ: «истинно говорю вам: не знаю вас».
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа, в который приидет Сын Человеческий.
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
Ибо Он поступит, как человек, который, отправляясь в чужую страну, призвал рабов своих и поручил им имение своё:
І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и тотчас отправился.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
Получивший пять талантов пошёл, употребил их в дело и приобрел другие пять талантов;
Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
точно так же и получивший два таланта приобрел другие два;
А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
получивший же один талант пошёл и закопал его в землю и скрыл серебро господина своего.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
По долгом времени, приходит господин рабов тех и требует у них отчёта.
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
И, подойдя, получивший пять талантов принёс другие пять талантов и говорит: «господин! пять талантов ты дал мне; вот, другие пять талантов я приобрел на них».
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Господин его сказал ему: «хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего».
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
Подошёл также и получивший два таланта и сказал: «господин! два таланта ты дал мне; вот, другие два таланта я приобрел на них».
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Господин его сказал ему: «хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего».
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
Подошёл и получивший один талант и сказал: «господин! я знал тебя, что ты человек жестокий, жнёшь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпал,
І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
и, убоявшись, пошёл и скрыл талант твой в земле; вот тебе твоё».
І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
Господин же его сказал ему в ответ: «лукавый раб и ленивый! ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал;
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
посему надлежало тебе отдать серебро моё торгующим, и я, придя, получил бы моё с прибылью;
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
итак, возьмите у него талант и дайте имеющему десять талантов,
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов». Сказав сие, Иисус возгласил: кто имеет уши слышать, да слышит!
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Когда же приидет Сын Человеческий во славе Своей и все святые Ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей,
І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
и соберутся пред Ним все народы; и отделит одних от других, как пастырь отделяет овец от козлов;
І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
и поставит овец по правую Свою сторону, а козлов — по левую.
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: «приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира:
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня;
Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне».
Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
Тогда праведники скажут Ему в ответ: «Господи! когда мы видели Тебя алчущим, и накормили? или жаждущим, и напоили?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
когда мы видели Тебя странником, и приняли? или нагим, и одели?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
когда мы видели Тебя больным, или в темнице, и пришли к Тебе?»
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
И Царь скажет им в ответ: «истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне».
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: «идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его:
Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня;
мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня».
Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
Тогда и они скажут Ему в ответ: «Господи! когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице, и не послужили Тебе?»
Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
Тогда скажет им в ответ: «истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне».