Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні;
І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
а він, відкривши уста, почав навчати їх:
„Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
“Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться.
Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.
Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.
Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.
Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.
Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Ви — сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба — викинути її геть, щоб топтали люди.
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори.
І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.
Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити.
Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.
Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві.
Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне.
Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб'є, той підпаде судові.
А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.
А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! — той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! — той підпаде під вогонь пекельний.
Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе,
залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій.
Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю.
Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.
А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці.
Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.
І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло.
І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.
І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло.
Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
Сказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний.
А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, — хіба у випадку розпусти, — той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.
Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і — Виконаєш твої клятви Господеві.
А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога;
ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя.
не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
Та й головою твоєю теж не клянися, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним.
Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, — а що більше цього, те від лихого.
Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб.
А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу.
А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.
А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.
Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.
Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого.
А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас;
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних.
Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?
І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять?