Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп.
І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити.
А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
[Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази.
І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм.
А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його
кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться.
А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає.
Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить.
Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри.
Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному,
Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.
А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав.
Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці;
І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому.
А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих,
щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.
А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік.
І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов.
Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити.
А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька.
А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців.
І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні.
І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.
І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо!
А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша.
А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?
І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
Коли Він прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою.
І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
І ось, вони закричали, гукаючи: Що Тобі до нас, [Ісусе], Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?
А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
На віддалі від них паслося велике стадо свиней.
І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней.
А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
І сказав їм: Ідіть! Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих.