Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
Когда приблизились к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, к горе Елеонской, Иисус посылает двух из учеников Своих
і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
и говорит им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; входя в него, тотчас найдёте привязанного молодого осла, на которого никто из людей не садился; отвязав его, приведите.
Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
И если кто скажет вам: «что вы это делаете?» — отвечайте, что он надобен Господу; и тотчас пошлёт его сюда.
І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
Они пошли, и нашли молодого осла, привязанного у ворот на улице, и отвязали его.
А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
И некоторые из стоявших там говорили им: что делаете? зачем отвязываете ослёнка?
Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
Они отвечали им, как повелел Иисус; и те отпустили их.
І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
И привели ослёнка к Иисусу, и возложили на него одежды свои; Иисус сел на него.
Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
Многие же постилали одежды свои по дороге; а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге.
А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
И предшествовавшие и сопровождавшие восклицали: осанна! благословен Грядущий во имя Господне!
Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
благословенно грядущее во имя Господа царство отца нашего Давида! осанна в вышних!
Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
И вошёл Иисус в Иерусалим и в храм; и, осмотрев всё, как время уже было позднее, вышел в Вифанию с двенадцатью.
А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
На другой день, когда они вышли из Вифании, Он взалкал;
І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
и, увидев издалека смоковницу, покрытую листьями, пошёл, не найдёт ли чего на ней; но, придя к ней, ничего не нашёл, кроме листьев, ибо ещё не время было собирания смокв.
І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.
И сказал ей Иисус: отныне да не вкушает никто от тебя плода вовек! И слышали то ученики Его.
І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
Пришли в Иерусалим. Иисус, войдя в храм, начал выгонять продающих и покупающих в храме; и столы меновщиков и скамьи продающих голубей опрокинул;
І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
и не позволял, чтобы кто пронёс через храм какую-либо вещь.
І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
И учил их, говоря: не написано ли: «дом Мой домом молитвы наречётся для всех народов»? а вы сделали его вертепом разбойников.
І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
Услышали это книжники и первосвященники, и искали, как бы погубить Его, ибо боялись Его, потому что весь народ удивлялся учению Его.
А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
Поутру, проходя мимо, увидели, что смоковница засохла до корня.
І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
И, вспомнив, Пётр говорит Ему: Равви! посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.
Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
имейте веру Божию, ибо истинно говорю вам, если кто скажет горе сей: «поднимись и ввергнись в море», и не усомнится в сердце своём, но поверит, что сбудется по словам его, — будет ему, что ни скажет.
Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
Потому говорю вам: всё, чего ни будете просить в молитве, верьте, что получите, — и будет вам.
І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете на кого, дабы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши.
Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
Если же не прощаете, то и Отец ваш Небесный не простит вам согрешений ваших.
І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
Пришли опять в Иерусалим. И когда Он ходил в храме, подошли к Нему первосвященники и книжники, и старейшины
і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
и говорили Ему: какою властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал власть делать это?
А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, отвечайте Мне; тогда и Я скажу вам, какою властью это делаю.
Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
Крещение Иоанново с небес было, или от человеков? отвечайте Мне.
Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
Они рассуждали между собою: если скажем: «с небес», — то Он скажет: «почему же вы не поверили ему?»
А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
а сказать: «от человеков» — боялись народа, потому что все полагали, что Иоанн точно был пророк.