Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
И Он стал говорить с ними притчами.
— Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56 и построил сторожевую башню.57 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
— Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56 и построил сторожевую башню.57 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
Когда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы тот забрал у них причитающуюся ему часть урожая.
Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
Но виноградари схватили слугу, избили и отослали ни с чем.
І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
Тогда хозяин послал к ним другого слугу; но они разбили ему голову и издевались над ним.
Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
Хозяин послал еще одного слугу; его виноградари убили. Он посылал еще многих слуг, но виноградари одних избивали, других убивали.
І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
В конце концов у хозяина остался только его единственный любимый сын. Он послал его к ним последним. «Сына-то моего они устыдятся», — думал он.
А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
Но виноградари сказали друг другу: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство будет нашим».
І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
Они схватили его, убили и выбросили его из виноградника.
Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
Что же сделает хозяин виноградника? Конечно же, он придет и убьет виноградарей, а виноградник отдаст другим.
Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
Разве вы не читали в Писании:
«Камень, Который отвергли строители,
стал краеугольным.
Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
Это совершил Господь,
и как это удивительно в глазах наших!»58
І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Когда предводители народа поняли, что эту притчу Иисус рассказал о них, они хотели арестовать Его, но побоялись народа. Поэтому они оставили Его и ушли.
I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
Потом они подослали к Нему фарисеев и сторонников Ирода, чтобы те поймали Его на слове.
Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
Подойдя к Иисусу, они сказали:
— Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
— Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
Иисус, зная их лицемерие, сказал:
— Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
— Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“ Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
Ему принесли монету, и Он спросил:
— Кто на ней изображен и чье на ней имя?
— Кесаря, — ответили они.
— Кто на ней изображен и чье на ней имя?
— Кесаря, — ответили они.
Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“ І дивувалися з Нього вони.
— Отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу, — сказал Иисус.
Они были поражены Его ответом.
Они были поражены Его ответом.
І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
К Иисусу подошли саддукеи,59 которые утверждают, что нет воскресения. Они спросили Его:
„Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
— Учитель, Моисей написал, что если у кого-либо умрет брат, оставив жену, но не оставив детей, то он должен жениться на вдове и восстановить род60 своему брату.61
Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.
Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
На вдове женился его брат и тоже умер, не оставив потомства. То же самое произошло и с третьим.
І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
Никто из семерых не оставил после себя сына. После всех умерла и женщина.
А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
Чьей женой будет эта женщина после воскресения? Ведь все семеро были женаты на ней.
Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
Иисус ответил им:
— Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
— Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
Воскресшие из мертвых не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах.
Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея, в том месте, где говорится о кусте, как Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»?62
Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
Он Бог не мертвых, а живых. Вы глубоко заблуждаетесь.
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
Один из учителей Закона, слушая этот спор, заметил, как хорошо ответил Иисус, и спросил у Него:
— Какая из заповедей самая важная?
— Какая из заповедей самая важная?
Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
Иисус ответил:
— Самая важная заповедь — это:
— Самая важная заповедь — это:
«Слушай, Израиль! Господь наш Бог — единый Господь.
І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“ (Це за́повідь перша!)
Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим,
и всей душой твоей, всем разумом твоим, и всеми силами твоими».63
А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“ Нема іншої більшої заповіді над оці!“
Вторая заповедь: «Люби ближнего твоего, как самого себя».64 Нет заповедей важнее этих двух.
І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
Учитель Закона сказал:
— Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога , кроме Него.
— Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога , кроме Него.
і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
Любить Его всем сердцем, всем разумом, всеми силами и любить ближнего, как самого себя, — это важнее, чем все всесожжения и жертвы.
Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“ І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Иисус, видя, как разумно ответил учитель Закона, сказал ему:
— Недалеко ты от Божьего Царства.
С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
— Недалеко ты от Божьего Царства.
С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
Продолжая учить в храме, Иисус сказал:
— Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
— Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Ведь сам Давид сказал, вдохновляемый Святым Духом:
«Сказал Господь Господу моему:
Сядь по правую руку от Меня,
пока Я не повергну врагов Твоих
к ногам Твоим».65
Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
Хто такі книжники й фарисеї
І багато людей залюбки́ Його слухали.
І багато людей залюбки́ Його слухали.
Сам Давид называет Его Господом. Как же в таком случае Он может быть ему Сыном?
Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
А Он учил:
— Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
— Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
Они сидят на самых почетных местах в синагогах и на званых обедах.
що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Они разоряют дома вдов и напоказ долго молятся. Таких ждет очень суровое наказание.
І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
Сев напротив сокровищницы храма, Иисус смотрел, как люди кладут в нее деньги. Многие богачи бросали помногу.
І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пті, цебто гріш.
Но вот подошла бедная вдова и бросила две медные монетки.66
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
Иисус подозвал учеников и сказал им:
— Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,
— Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,