Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 1) | (Марка 3) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.
  • А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома.
  • І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.
  • І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово.
  • І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.
  • І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.
  • А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.
  • Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.
  • А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“
  • Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи!
  • Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:
  • Були там деякі книжники [1] , які сиділи й міркували у своїх серцях:
  • „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“
  • Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?
  • І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?
  • І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?
  • Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?
  • Що легше: сказати паралізованому «прощаються тобі гріхи», чи сказати «встань, візьми свою постіль і йди»?
  • Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:
  • Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:
  • „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
  • Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!
  • І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“
  • І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили!
  • І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.
  • Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх.
  • А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.
  • І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним.
  • Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.
  • І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним.
  • Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“
  • І книжники з фарисеїв [2] , побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками?
  • А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“
  • Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників.
  • А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“
  • Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?
  • Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.
  • Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.
  • Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.
  • А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити.
  • І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.
  • Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.
  • І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.
  • І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!
  • І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.
  • Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.
  • Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“
  • А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?
  • А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?
  • А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
  • Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“
  • Коли ввійшов до Божого дому — за первосвященика Авіятара — і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?
  • І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,
  • І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,
  • а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.
  • тому Син Людський є Володарем і суботи.

  • ← (Марка 1) | (Марка 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025