Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.
І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.
І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: "Стань посередині!"
А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
А потім до них і каже: "Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?" Вони ж мовчали.
І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам'яніли, каже до чоловіка: "Простягни лишень руку!" І той простягнув, і рука його одужала.
Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.
А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.
І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.
І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: "Ти — Син Божий!"
А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.
І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.
І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;
і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
і дав їм владу виганяти бісів.
І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро;
і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім'я Воанергес, у перекладі — Сини грому;
і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія,
І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.
І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: "Він не при собі!"
А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.
І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: "Як може сатана сатану виганяти?
І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.
І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.
І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!
Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний."
І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."
А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
А він у відповідь їм: "Хто моя мати та брати мої?"
І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: "Ось моя мати та мої брати.