Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!