Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 2) | (Марка 4) →

Переклад Огієнка

Сучасний переклад

  • І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
  • Якось іншого разу Ісус прийшов до синагоги. Там був чоловік з усохлою рукою.
  • І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
  • Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу.
  • І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
  • Ісус сказав сухорукому: «Встань перед усіма!»
  • А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
  • Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя чи вбивати?» Та вони змовчали.
  • І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
  • Ісус суворо подивився на них, але сповнився скорботи через їхню впертість. Він сказав чоловікові: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася.
  • Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
  • Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися з іродіанцями проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.
  • А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
  • Ісус і Його учні пішли до озера, а за ними сунув величезний натовп із Ґалилеї, з Юдеї, з Єрусалиму, з Ідумеї, з-за Йордану, з-довкола Тира і Сидона. Всі ці люди прийшли до Ісуса, оскільки почули про діяння Його.
  • і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
  • І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
  • Була така тіснява, що Він наказав учням приготувати для Нього невеликого човна, аби люди не задавили Його.
  • Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
  • Він зцілив багатьох, тож усі хворі намагалися протовпитися, аби доторкнутися до Нього.
  • І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
  • Коли ж нечисті духи бачили Його, то падали долілиць перед Ним і вигукували: «Ти — Син Божий!»
  • А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
  • Але ж Він їх суворо попередив, щоб не розголошували, хто Він такий.
  • І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
  • Піднявшись на гору, Ісус покликав за Собою тих, кого хотів обрати послідовниками Своїми. Вони піднялися до Нього. Ісус обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб вони були поруч із Ним і щоб міг Він послати їх до інших міст проповідувати. І наділив Він їх владою виганяти демонів.
  • І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
  • і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
  • І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
  • Отже, Він призначив дванадцятьох:
    Симона (якому Ісус дав ім’я Петро),
    братів Якова і Іоана, синів Зеведеєвих (яким Він дав імена Воанерґес, що означає «сини грому»),
    Андрія,
    Пилипа,
    Варфоломія,
    Матвія,
    Хому,
    Якова, сина Алфієвого,
    Тадея,
    Симона Зилота [8]
    та Юду Іскаріота, котрий пізніше зрадив Ісуса.
  • і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
  • і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
  • та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
  • І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
  • Ісус вирушив додому, але знову там зібрався такий натовп, що Ісус і учні Його навіть попоїсти не могли.
  • І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
  • А рідні Ісуса, почувши про це, вийшли назустріч, щоб забрати Його, бо люди казали, що Він божевільний.
  • А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
  • Книжники, які прийшли з Єрусалиму, казали: «В Нього вселився Вельзевул [9]! Він виганяє нечистих не інакше, як владою володаря демонів!»
  • І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
  • Ісус погукав їх і заговорив до них притчами: «Як може сатана виганяти сатану?
  • І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
  • Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине.
  • І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
  • Якщо брат повстане на брата, така родина не зможе вціліти.
  • І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
  • І якщо сатана почне боротися сам із собою, то не вціліти йому, настане йому кінець.
  • Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
  • Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря.
  • Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
  • Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога,
  • Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
  • але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення. Більше того, на ньому лежатиме вічний гріх».
  • Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
  • Так відповів Ісус тим, хто казав, що Він був одержимий нечистим духом.
  • І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
  • Прийшли до Ісуса Його мати й брати. Вони зупинилися надворі й попросили погукати Його.
  • А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
  • Навколо Ісуса сиділо багато людей, тож вони сказали Йому: «Поглянь! Он мати, брати й сестри [10] Твої чекають на Тебе зовні».
  • А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
  • У відповідь Ісус сказав: «Хто є Моєю матір’ю і братами Моїми?»
  • І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
  • Він обвів поглядом усіх, хто сидів навколо Нього й повів далі: «Ось вони: Моя мати і брати Мої!
  • Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.
  • Хто виконує волю Божу, той і є Моїм істинним братом, сестрою, і матір’ю».

  • ← (Марка 2) | (Марка 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025