Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 2) | (Марка 4) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
  • І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку.
  • І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
  • Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити.
  • І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
  • І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині.
  • А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
  • А їх запитує: У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали.
  • І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
  • І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою.
  • Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
  • І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами [1] зібрали раду проти Нього, як Його погубити.
  • А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
  • А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї,
  • і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
  • з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього.
  • І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
  • І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його;
  • Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
  • бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися.
  • І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
  • І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий!
  • А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
  • Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.
  • І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
  • Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього.
  • І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
  • Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати,
  • і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
  • і щоб вони мали владу виганяти бісів.
  • І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
  • Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро,
  • і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
  • а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому;
  • і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
  • і Андрія, і Филипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,
  • та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
  • і Юду Іскаріотського, який і видав Його.
  • І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
  • І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти.
  • І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
  • Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.
  • А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
  • А книжники, які поприходили з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула [2] і що бісівським князем бісів виганяє.
  • І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
  • Покликавши їх, Він промовляв їм у притчах: Як може сатана сатану виганяти?
  • І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
  • І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство;
  • І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
  • і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім;
  • І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
  • і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він устояти, але то йому кінець.
  • Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
  • Ніхто не може пограбувати майно сильного, удершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, — і лише тоді пограбує його дім.
  • Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
  • Запевняю [3] вас, що всі гріхи й богозневага простяться людським синам, хоч скільки б вони не зневажали,
  • Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
  • а хто буде зневажати Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а підпаде під вічний осуд.
  • Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
  • Оскільки вони казали: Він має нечистого духа!
  • І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
  • Його мати та Його брати прийшли і, стоячи надворі, послали по Нього, щоби покликати Його.
  • А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
  • А довкола Нього сидів натовп. І переказували Йому: Ось, Твоя мати, Твої брати і Твої сестри надворі шукають Тебе.
  • А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
  • А Він у відповідь їм каже: Хто Моя мати та Мої брати?
  • І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
  • І, поглянувши довкола Себе на тих, які сиділи, каже: Ось Моя мати та Мої брати!
  • Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.
  • Адже хто виконує Божу волю, той Мені брат, і сестра, і мати.

  • ← (Марка 2) | (Марка 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025