Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.
і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.
Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“
як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.
Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,
як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”