Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 9) | (Луки 11) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
  • После этого Господь назначил еще семьдесят59 учеников и послал их по два впереди Себя в каждый из городов и в каждое место, куда Он Сам собирался прийти.
  • І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
  • Он сказал им:
    — Жатвы много, а работников мало. Поэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.
  • Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
  • Идите! Вот, Я посылаю вас, как ягнят в волчью стаю.
  • Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
  • Не берите с собой ни кошелька, ни сумки, ни сандалий и по дороге никого не приветствуйте.
  • Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
  • Когда вы войдете в дом, скажите вначале: «Мир этому дому».
  • І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
  • Если в том доме живет человек мира,60 то ваш мир будет на нем, если же нет, то он вернется к вам.
  • Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
  • Оставайтесь в этом доме, ешьте и пейте то, что вам дадут, потому что работник заслуживает вознаграждения. Не переходите из дома в дом.
  • А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
  • Если вы войдете в город и вас там примут, то ешьте все, что вам предложат,
  • Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
  • исцеляйте их больных, которые там есть, и говорите им: «Царство Божье уже близко к вам».
  • А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
  • А если вы войдете в какой-либо город и там вас не примут, то идите по улицам этого города и говорите:
  • „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
  • «Даже пыль вашего города, что пристала к нашим ногам, мы отряхиваем на вас, но все же знайте: Царство Божье уже близко!»
  • Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
  • Говорю вам, что в тот День Содому61 будет легче, чем этому городу.
  • „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
  • Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида! Ведь если бы в Тире и Сидоне были совершены те же чудеса, что в вас, то они бы давно раскаялись, одевшись в рубище и сидя в пепле.
  • Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
  • Но Тиру и Сидону будет легче на Суде, чем вам.
  • А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“
  • И ты, Капернаум, думаешь, что будешь вознесен до небес? Нет, ты будешь сброшен в ад.
  • Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
  • Потом Он сказал ученикам :
    — Кто слушает вас, слушает Меня, и кто отвергает вас, тот отвергает Меня; а кто отвергает Меня, отвергает Пославшего Меня.
  • А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
  • Семьдесят учеников возвратились к Иисусу радостные:
    — Господи, — говорили они, — даже демоны подчиняются нам, когда мы приказываем им Твоим именем!
  • Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
  • Иисус ответил:
    — Я видел, как сатана упал с неба, словно молния!
  • Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
  • Вот, Я дал вам власть наступать без вреда для вас на змей и скорпионов и преодолевать всю силу врага.
  • Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
  • Но радуйтесь не тому, что духи вам подчиняются, а тому, что ваши имена записаны на небесах.
  • Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
  • Тут Иисус возликовал в Святом Духе и сказал:
    — Я славлю Тебя, Отец, Господь неба и земли, за то, что Ты, утаив от мудрецов и ученых, открыл это младенцам. Да, Отец, это было угодно Тебе!
  • Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
  • Отец вверил Мне все. Никто не знает, кто есть Сын, кроме Отца, и никто не знает, кто есть Отец, кроме Сына и того, кого Сын избирает, чтобы открыть ему Отца.
  • І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
  • Потом Он повернулся к Своим ученикам и сказал так, чтобы слышали только они:
    — Блаженны глаза, видящие то, что вы видите.
  • Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
  • Я говорю вам, что много пророков и царей хотели увидеть то, что вы видите, но не увидели, хотели услышать то, что вы слышите, но не услышали.
  • І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“
  • Тут встал один учитель Закона и задал Иисусу вопрос, чтобы испытать Его.
    — Учитель, — спросил он, — что мне делать, чтобы наследовать вечную жизнь?
  • Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
  • — А что сказано в Законе? — спросил в Свою очередь Иисус. — Что ты там читаешь?
  • А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
  • Тот ответил:
    — «Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим и всей душой твоей, всей силой твоей и всем разумом твоим»,62 и «ближнего твоего, как самого себя».63
  • Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
  • — Правильно ты ответил, — сказал ему Иисус. — Делай так, и ты будешь жить.
  • А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
  • Но учитель Закона, желая как-то оправдать себя, спросил:
    — А кто мой ближний?
  • А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
  • В ответ Иисус сказал ему:
    — Один человек шел из Иерусалима в Иерихон. По дороге на него напали разбойники, которые раздели его, избили до полусмерти и ушли.
  • Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
  • Случайно по той же дороге проходил священник и, увидев этого человека, прошел мимо по другой стороне дороги.
  • Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
  • Так же поступил и левит: дойдя до этого места и увидев пострадавшего, он обошел его стороной.
  • Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
  • Но вот к тому месту, где он лежал, подошел проезжавший мимо самарянин.64 Он увидел беднягу и сжалился над ним.
  • І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
  • Он подошел и перевязал его раны, промыв их маслом и вином. Затем он посадил пострадавшего на своего осла, привез его в гостиницу и там еще ухаживал за ним.
  • А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
  • На следующий день он дал хозяину гостиницы два динария и сказал: «Присмотри за ним, а когда я буду возвращаться, то оплачу все дополнительные расходы».
  • Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
  • Кто из этих трех был, по-твоему, ближним человеку, пострадавшему от рук разбойников?
  • А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
  • Учитель Закона ответил:
    — Тот, кто проявил к нему милость.
    Тогда Иисус сказал ему:
    — Иди и ты поступай так же.
  • І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
  • По пути Иисус с учениками пришли в одно селение. Там женщина, по имени Марфа, пригласила Его в свой дом.
  • Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
  • У нее была сестра, которую звали Мария. Мария сидела у ног Иисуса и слушала, что Он говорил.
  • А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
  • Марфа же была занята приготовлением обеда. Она подошла к Иисусу и сказала:
    — Господи, Тебе нет дела до того, что моя сестра оставила всю работу на меня одну? Скажи ей, чтобы она помогла мне!
  • Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
  • — Марфа, Марфа, — ответил Господь, — ты тревожишься и заботишься о многом,
  • а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.
  • а нужно ведь только одно. Мария выбрала лучшее, и это у нее не отнимется.

  • ← (Луки 9) | (Луки 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025