Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
После этого Господь избрал семьдесят два других ученика и послал их по двое перед Собой в каждый город и место, куда Он сам намеревался идти.
І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
И сказал им Иисус: "Жатва велика, но работников мало. Поэтому молите Господа жатвы, чтобы Он послал больше работников на ниву Свою.
Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
Не берите с собой ни денег, ни сумы, ни обуви, и ни с кем не останавливайтесь и не заговаривайте в пути.
Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
В какой бы дом вы ни вошли, сначала скажите: "Мир этому дому".
І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
И если там будет миролюбивый человек, ваш мир останется с ним, а если нет, к вам возвратится.
Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
Оставайтесь в доме миролюбивого, ешьте и пейте, что вам предложат, потому что работник достоин оплаты. И не переходите из дома в дом.
А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
Если вы войдёте в город и вас примут, ешьте, что вам предложат.
Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
Исцеляйте там больных и говорите им: "Царство Божие приблизилось к вам".
А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
Но если вы войдёте в город и вас не примут, выйдите на улицы этого города и скажите:
„Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
"Даже пыль вашего города, которая пристала к ногам нашим, мы стряхиваем на вас. Однако знайте, Царство Божие близко".
Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
И говорю вам, что в судный день городу тому будет хуже, чем Содому".
„Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
"Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида, потому что, если бы в Тире и Сидоне произошли те чудеса, которые Я сотворил для вас, они бы давно уже покаялись и сидели в рубищах и пепле.
Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
И в судный день хуже будет вам, чем даже Тиру и Сидону.
А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“
А ты, Капернаум, до неба ли будешь вознесён? Нет, ты будешь низвергнут в страну мёртвых.
Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
Слушающий вас, слушает Меня; отвергающий вас, отвергает Меня. А кто отвергает Меня, отвергает Пославшего Меня".
А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
Семьдесят два ученика, посланных Иисусом, возвратились радостные и сказали: "Господи! Даже бесы подвластны нам во имя Твоё".
Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
Иисус же сказал им: "Я видел сатану, упавшего с небес, как молния.
Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
Я дал вам власть попирать ногами змей и скорпионов, и власть над всеми врагами вашими, и ничто не повредит вам.
Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
Но не радуйтесь тому, что духи послушны вам, а радуйтесь тому, что имена ваши записаны на небесах".
Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: "Благодарю Тебя, Отец, Господь неба и земли, что Ты скрыл это от мудрых и разумных, и открыл тем, кто подобен младенцам. Да, Отец, так было угодно Тебе.
Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
Всё было дано Мне Отцом Моим. И никому не ведомо, кто Сын, кроме Отца. И никто не знает, кто Отец, кроме Сына и того, кому Сын захочет открыть это".
І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
И, будучи наедине с учениками, Он повернулся к ним и сказал: "Блаженны вы, видящие то, что видите!
Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
Ибо говорю вам: многие пророки и цари хотели видеть то, что вы видите, но не видели, и слышать то, что вы слышите, но не слышали".
І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“
И вот встал один законник и стал испытывать Иисуса, говоря: "Учитель! Как я должен поступать, чтобы унаследовать жизнь вечную?"
Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
Иисус ответил ему: "Что записано в Законе? Что читаешь ты там?"
А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
И ответил тот: "Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всей душой твоей, и всей силой твоей, и всем разумом твоим", и "ближнего своего возлюби, как самого себя".
Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
И Иисус сказал ему: "Ты ответил верно. Поступай так, и обретёшь жизнь вечную".
А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
Но законник, желая оправдаться, спросил Иисуса: "А кто мой ближний?"
А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
На это Иисус сказал: "Один человек шёл из Иерусалима в Иерихон и попал в руки разбойникам, которые сорвали с него одежду, избили и ушли, оставив его полумёртвого лежать на земле.
Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
Случайно той дорогой проходил один священник. Увидев избитого, он ушёл прочь и не остановился, чтобы помочь ему.
Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
Пришёл на то место также и левит и, увидев избитого, обошёл его, не остановившись, чтобы помочь ему.
Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
Но некий самаритянин, находившийся в пути, проходил мимо и, увидев этого человека, сжалился над ним.
І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
Подойдя к нему, он перевязал ему раны, омывая их оливковым маслом и вином, и, посадив на своего осла, привёз его на постоялый двор и позаботился о нём.
А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
На следующий день он вынул два динария, дал их хозяину постоялого двора и сказал: "Позаботься об этом человеке. И, если истратишь на него денег сверх этого, то отдам тебе, когда вернусь".
Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
Кто из этих троих, по-твоему, был ближний тому, кто попался в руки к разбойникам?"
А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
Законник сказал: "Тот, кто сжалился над ним". И сказал ему Иисус: "Иди, и поступай так же".
І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
Однажды, когда Иисус и ученики Его были в пути, Он вошёл в одно селение. Женщина, по имени Марфа, оказала Ему радушное гостеприимство.
Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
У неё была сестра, которую звали Марией. Она сидела у ног Господа и слушала, что Он говорил.
А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
Марфа же была поглощена домашними заботами. Она подошла к Иисусу и сказала: "Господи! Разве Тебя не волнует, что моя сестра оставила меня одну делать всю работу? Скажи, чтобы она помогла мне".
Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
Но Господь ответил ей: "Марфа, Марфа! Ты заботишься и беспокоишься о многом,