Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 14) | (Луки 16) →

Переклад Огієнка

Синодальный перевод

  • Наближа́лись до Нього всі ми́тники й грі́шники, щоб послу́хати Його.
  • Приближались к Нему все мытари и грешники слушать Его.
  • Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: „Приймає Він грішників та з ними їсть“.
  • Фарисеи же и книжники роптали, говоря: Он принимает грешников и ест с ними.
  • А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
  • Но Он сказал им следующую притчу:
  • „Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти́ й дев'яти́, та й не пі́де шукати загинулої, аж поки не зна́йде її?
  • кто из вас, имея сто овец и потеряв одну из них, не оставит девяноста девяти в пустыне и не пойдёт за пропавшею, пока не найдёт её?
  • А знайшовши, кладе на раме́на свої та радіє.
  • А найдя, возьмёт её на плечи свои с радостью
  • І, прийшовши додому, скликає він дру́зів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загу́блену“.
  • и, придя домой, созовёт друзей и соседей и скажет им: «порадуйтесь со мною: я нашёл мою пропавшую овцу».
  • Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одно́го грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х праведників, що не потребу́ють покая́ння!...
  • Сказываю вам, что так на небесах более радости будет об одном грешнике кающемся, нежели о девяноста девяти праведниках, не имеющих нужды в покаянии.
  • Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не зна́йде?
  • Или какая женщина, имея десять драхм, если потеряет одну драхму, не зажжёт свечи и не станет мести комнату и искать тщательно, пока не найдёт,
  • А знайшовши, кличе при́ятельок та сусідок та каже: „Радійте зо мною, бо знайшла я загу́блену дра́хму!“
  • а найдя, созовёт подруг и соседок и скажет: «порадуйтесь со мною: я нашла потерянную драхму».
  • Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголі́в за одного грішника, який кається“.
  • Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся.
  • І Він оповів: „У чоловіка одно́го було́ два сини.
  • Ещё сказал: у некоторого человека было два сына;
  • І молодший із них сказав ба́тькові: „Дай мені, батьку, належну частину маєтку!“ І той поділив поміж ними маєток.
  • и сказал младший из них отцу: «отче! дай мне следующую мне часть имения». И отец разделил им имение.
  • А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого кра́ю, і розтратив маєток свій там, живучи́ марнотра́тно.
  • По прошествии немногих дней младший сын, собрав всё, пошёл в дальнюю сторону и там расточил имение своё, живя распутно.
  • А як він усе прожив, настав голод великий у тім кра́ї, — і він став бідува́ти.
  • Когда же он прожил всё, настал великий голод в той стране, и он начал нуждаться;
  • І пішов він тоді і пристав до одно́го з мешка́нців тієї землі, а той вислав його на поля́ свої па́сти свине́й.
  • и пошёл, пристал к одному из жителей страны той, а тот послал его на поля свои пасти свиней;
  • I бажав він напо́внити шлунка свого хоч стручка́ми, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому́.
  • и он рад был наполнить чрево своё рожками, которые ели свиньи, но никто не давал ему.
  • Тоді він спам'ята́вся й сказав: „Скільки в батька мого наймиті́в мають хліба аж на́дмір, а я отут з голоду гину!
  • Придя же в себя, сказал: «сколько наёмников у отца моего избыточествуют хлебом, а я умираю от голода;
  • Устану, і піду́ я до батька свого, та й скажу йому: „Прогрішився я, отче, против неба та су́проти тебе.
  • встану, пойду к отцу моему и скажу ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою
  • Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одно́го з своїх наймитів“.
  • и уже недостоин называться сыном твоим; прими меня в число наёмников твоих».
  • І, вставши, пішов він до ба́тька свого́. А коли він далеко ще був, його ба́тько вгледів його, — і перепо́внився жа́лем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
  • Встал и пошёл к отцу своему. И когда он был ещё далеко, увидел его отец его и сжалился; и, побежав, пал ему на шею и целовал его.
  • І озвався до нього той син: „Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм“.
  • Сын же сказал ему: «отче! я согрешил против неба и пред тобою и уже недостоин называться сыном твоим».
  • А батько рабам своїм каже: „Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягні́ть, і персня подайте на руку йому, а санда́лі на но́ги.
  • А отец сказал рабам своим: «принесите лучшую одежду и оденьте его, и дайте перстень на руку его и обувь на ноги;
  • Приведіть теля відгодо́ване та заколіть, — будемо їсти й радіти,
  • и приведите откормленного телёнка, и заколите; станем есть и веселиться!
  • бо цей син мій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“ І почали веселитись вони.
  • ибо этот сын мой был мёртв и ожил, пропадал и нашёлся». И начали веселиться.
  • А син ста́рший його був на полі. І коли він ішов й наближа́вся до дому, почув музи́ки та танці.
  • Старший же сын его был на поле; и, возвращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование;
  • І покли́кав одно́го зо слуг, та й спитав: „Що це таке?“
  • и, призвав одного из слуг, спросил: «что это такое?»
  • А той каже йому: „То вернувся твій брат, і твій ба́тько звелів заколоти теля відгодо́ване, — бож здоровим його він прийняв“.
  • Он сказал ему: «брат твой пришёл, и отец твой заколол откормленного телёнка, потому что принял его здоровым».
  • І розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
  • Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его.
  • А той відповів і до батька сказав: „Ото, стільки ро́ків служу́ я тобі, і ніко́ли нака́зу твого не пору́шив, — ти ж ніко́ли мені й козеняти не дав, щоб із при́ятелями своїми поті́шився я.
  • Но он сказал в ответ отцу: «вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козлёнка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими;
  • Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудни́цями, — ти для нього звелів заколоти теля відгодо́ване“.
  • а когда этот сын твой, расточивший имение своё с блудницами, пришёл, ты заколол для него откормленного телёнка».
  • І сказав він йому: „Ти за́вжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!
  • Он же сказал ему: «сын мой! ты всегда со мною, и всё моё твоё,
  • Веселитись та тішитись треба було́, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“
  • а о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мёртв, и ожил, пропадал, и нашёлся».

  • ← (Луки 14) | (Луки 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025