Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, — прости йому.”
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, — і вона б послухала вас.
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
ані не скажуть: Ось воно тут! — або: Он там! — бо Царство Боже є між вами.”
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
Скажуть вам: Ось він тут! — або: Он він там! — не йдіть і не шукайте!
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого:
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять.
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
[Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].”