Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
„Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!
До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“
І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.
Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!
Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
і не одержав би значно більш цього́ ча́су, а в віці наступнім — життя вічне“.
не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.
І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
„Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!