Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків.
бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст.
І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.
А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.
А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».
Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого.[64]
Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму.
Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.
І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін [65] срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.
Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”
І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.
І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.
І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.
Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.
І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.
Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.
І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.
Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
Тобі слід було пустити гроші в обіг,[66] то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.
І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.
І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!”
Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
„Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».
А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.
І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів
наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».
Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.
А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?»
І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.
Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг.
А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.
кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
Вони вигукували:
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»
А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»
І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.
і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
Настануть дні, коли вороги твої насиплють довколо тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків,
І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».
А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців.
до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”
І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,
Щодня Ісус навчав у Храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його.