Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
І от коли вони були там, настав їй час родити,
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,-
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
“Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.”
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.