Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Кириній.
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Пішов і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, — бо був він з дому та з роду Давидового, —
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
І вона народила свого Первістка — Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було для них місця.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу:
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували:
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
Слава Богові на висоті, а на землі — мир у людях доброї волі!
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам!
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, Яке лежало в яслах.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому Ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом,
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа.
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм,
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав:
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі,
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього.
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок;
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого;
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи.
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим].
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати].
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими;
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе.
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.