Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Darby Bible Translation
І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
Jesus' Authority Challenged
And it came to pass on one of the days, as he was teaching the people in the temple, and announcing the glad tidings, the chief priests and the scribes with the elders came up,
And it came to pass on one of the days, as he was teaching the people in the temple, and announcing the glad tidings, the chief priests and the scribes with the elders came up,
та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“
and spoke to him saying, Tell us by what authority thou doest these things, or who is it who has given thee this authority?
І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:
And he answering said to them, *I* also will ask you [one] thing, and tell me:
Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
And they reasoned among themselves, saying, If we should say, Of heaven, he will say, Why have ye not believed him?
А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.
but if we should say, Of men, the whole people will stone us, for they are persuaded that John was a prophet.
А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.
And Jesus said to them, Neither do *I* tell you by what authority I do these things.
І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.
The Parable of the Wicked Tenants
And he began to speak to the people this parable: A man planted a vineyard and let it out to husbandmen, and left the country for a long time.
And he began to speak to the people this parable: A man planted a vineyard and let it out to husbandmen, and left the country for a long time.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
And in the season he sent to the husbandmen a bondman, that they might give to him of the fruit of the vineyard; but the husbandmen, having beaten him, sent [him] away empty.
І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.
And again he sent another bondman; but they, having beaten him also, and cast insult upon him, sent [him] away empty.
І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
And again he sent a third; and they, having wounded him also, cast [him] out.
Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.
And the lord of the vineyard said, What shall I do? I will send my beloved son: perhaps when they see him they will respect [him].
Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.
But when the husbandmen saw him, they reasoned among themselves, saying, This is the heir; [come,] let us kill him, that the inheritance may become ours.
І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?
And having cast him forth out of the vineyard, they killed [him]. What therefore shall the lord of the vineyard do to them?
Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“
He will come and destroy those husbandmen, and will give the vineyard to others. And when they heard it they said, May it never be!
А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!
But he looking at them said, What then is this that is written, The stone which they that builded rejected, this has become the corner-stone?
Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.
Every one falling on this stone shall be broken, but on whomsoever it shall fall, it shall grind him to powder.
А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Paying Taxes to Caesar
And the chief priests and the scribes sought the same hour to lay hands on him, and they feared the people; for they knew that he had spoken this parable of them.
And the chief priests and the scribes sought the same hour to lay hands on him, and they feared the people; for they knew that he had spoken this parable of them.
І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.
And having watched [him], they sent out suborned persons, pretending to be just men, that they might take hold of him in [his] language, so that they might deliver him up to the power and authority of the governor.
І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
And they asked him saying, Teacher, we know that thou sayest and teachest rightly, and acceptest no [man's] person, but teachest with truth the way of God:
Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“
Is it lawful for us to give tribute to Caesar, or not?
Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?
But perceiving their deceit he said to them, Why do ye tempt me?
Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“.
Shew me a denarius. Whose image and superscription has it? And answering they said, Caesar's.
А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“
And he said to them, Pay therefore what is Caesar's to Caesar, and what is God's to God.
І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.
And they were not able to take hold of him in [his] expressions before the people, and, wondering at his answer, they were silent.
І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,
Sadducees Question the Resurrection
And some of the Sadducees, who deny that there is any resurrection, coming up [to him],
And some of the Sadducees, who deny that there is any resurrection, coming up [to him],
та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.
demanded of him saying, Teacher, Moses wrote to us, If any one's brother, who has a wife, die, and he die childless, his brother shall take the wife and raise up seed to his brother.
Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.
There were then seven brethren: and the first, having taken a wife, died childless;
І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний.
and the second [took the woman, and *he* died childless];
І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
and the third took her: and in like manner also the seven left no children and died;
А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.
In the resurrection therefore of which of them does she become wife, for the seven had her as wife?
Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку.
And Jesus said to them, The sons of this world marry and are given in marriage,
А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити,
but they who are counted worthy to have part in that world, and the resurrection from among [the] dead, neither marry nor are given in marriage;
ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.
for neither can they die any more, for they are equal to angels, and are sons of God, being sons of the resurrection.
А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.
But that the dead rise, even Moses shewed in [the section of] the bush, when he called [the] Lord the God of Abraham and the God of Isaac and the God of Jacob;
Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“
but he is not God of [the] dead but of [the] living; for all live for him.
Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“
And some of the scribes answering said, Teacher, thou hast well spoken.
І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.
For they did not dare any more to ask him anything.
І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?
Whose Son is the Christ?
And he said to them, How do they say that the Christ is David's son,
And he said to them, How do they say that the Christ is David's son,
Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,
and David himself says in the book of Psalms, The Lord said to my Lord, Sit at my right hand
поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
until I put thine enemies [as] footstool of thy feet?
Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
David therefore calls him Lord, and how is he his son?
І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:
Beware of the Scribes
And, as all the people were listening, he said to his disciples,
And, as all the people were listening, he said to his disciples,
„Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,
Beware of the scribes, who like to walk about in long robes, and who love salutations in the market-places, and first seats in the synagogues, and first places at suppers;