Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
            В один из тех дней, когда Он учил народ в храме и благовествовал, приступили первосвященники и книжники со старейшинами,
            та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“
            и сказали Ему: скажи нам, какою властью Ты это делаешь, или кто дал Тебе власть сию?
            І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:
            Он сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, и скажите Мне:
            Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
            Они же, рассуждая между собою, говорили: если скажем: «с небес», то скажет: «почему же вы не поверили ему?»
            А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.
            а если скажем: «от человеков», то весь народ побьёт нас камнями, ибо он уверен, что Иоанн есть пророк.
            А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.
            Иисус сказал им: и Я не скажу вам, какою властью это делаю.
            І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.
            И начал Он говорить к народу притчу сию: один человек насадил виноградник и отдал его виноградарям, и отлучился на долгое время;
            А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
            и в своё время послал к виноградарям раба, чтобы они дали ему плодов из виноградника; но виноградари, прибив его, отослали ни с чем.
            І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.
            Ещё послал другого раба; но они и этого, прибив и обругав, отослали ни с чем.
            І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
            И ещё послал третьего; но они и того, изранив, выгнали.
            Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.
            Тогда сказал господин виноградника: «что мне делать? Пошлю сына моего возлюбленного; может быть, увидев его, постыдятся».
            Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.
            Но виноградари, увидев его, рассуждали между собою, говоря: «это наследник; пойдём, убьём его, и наследство его будет наше».
            І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?
            И, выведя его вон из виноградника, убили. Что же сделает с ними господин виноградника?
            Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“
            Придёт и погубит виноградарей тех, и отдаст виноградник другим. Слышавшие же это сказали: да не будет!
            А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!
            Но Он, взглянув на них, сказал: что значит сие написанное: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла»?
            Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.
            Всякий, кто упадёт на тот камень, разобьётся, а на кого он упадёт, того раздавит.
            А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
            И искали в это время первосвященники и книжники, чтобы наложить на Него руки, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал Он эту притчу.
            І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.
            И, наблюдая за Ним, подослали лукавых людей, которые, притворившись благочестивыми, уловили бы Его в каком-либо слове, чтобы предать Его начальству и власти правителя.
            І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
            И они спросили Его: Учитель! мы знаем, что Ты правдиво говоришь и учишь и не смотришь на лицо, но истинно пути Божию учишь;
            Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“
            позволительно ли нам давать подать кесарю, или нет?
            Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?
            Он же, уразумев лукавство их, сказал им: что вы Меня искушаете?
            Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“.
            Покажите Мне динарий: чьё на нём изображение и надпись? Они отвечали: кесаревы.
            А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“
            Он сказал им: итак, отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу.
            І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.
            И не могли уловить Его в слове перед народом, и, удивившись ответу Его, замолчали.
            І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,
            Тогда пришли некоторые из саддукеев, отвергающих воскресение, и спросили Его:
            та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.
            Учитель! Моисей написал нам, что если у кого умрёт брат, имевший жену, и умрёт бездетным, то брат его должен взять его жену и восставить семя брату своему.
            Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.
            Было семь братьев, первый, взяв жену, умер бездетным;
            І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний.
            взял ту жену второй, и тот умер бездетным;
            І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
            взял её третий; также и все семеро, и умерли, не оставив детей;
            А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.
            итак, в воскресение которого из них будет она женою, ибо семеро имели её женою?
            Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку.
            Иисус сказал им в ответ: чада века сего женятся и выходят замуж;
            А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити,
            а сподобившиеся достигнуть того века и воскресения из мёртвых ни женятся, ни замуж не выходят,
            ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.
            и умереть уже не могут, ибо они равны Ангелам и суть сыны Божии, будучи сынами воскресения.
            А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.
            А что мёртвые воскреснут, и Моисей показал при купине, когда назвал Господа Богом Авраама и Богом Исаака и Богом Иакова.
            Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“
            Бог же не есть Бог мёртвых, но живых, ибо у Него все живы.
            Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“
            На это некоторые из книжников сказали: Учитель! Ты хорошо сказал.
            І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.
            И уже не смели спрашивать Его ни о чём. Он же сказал им:
            І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?
            как говорят, что Христос есть Сын Давидов,
            Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,
            а сам Давид говорит в книге псалмов: «сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня,
            поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
            доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих»?
            Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
            Итак, Давид Господом называет Его; как же Он Сын ему?
            І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:
            И когда слушал весь народ, Он сказал ученикам Своим:
            „Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,
            остерегайтесь книжников, которые любят ходить в длинных одеждах и любят приветствия в народных собраниях, председания в синагогах и предвозлежания на пиршествах,